Месія Дюни. Френк Герберт

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ таких психічних перепон було народження й життя в позапланетному відкритому просторі.

      Хоча збудувати це спеціально для Едріка – усе одно, що ткнути кінчиком пальця в його слабкість.

      «А що ж тут, – питав себе Скителі, – націлене в мене?»

      – Ти нічого не хочеш сказати, Скителі? – зажадала Превелебна Матір.

      – Хочете залучити мене до цього бою дурнів? – спитав Скителі. – Дуже добре. Ми маємо справу з потенційним месією. Не варто влаштовувати проти нього лобову атаку. Ставши мучеником, він переможе нас.

      Усі глянули на нього.

      – Гадаєш, що це єдина небезпека? – напосідалася Превелебна Матір, голосно сапаючи.

      Скителі знизав плечима. Для цієї зустрічі він вибрав лагідне кругловиде обличчя з веселим виразом, розлізлі повні губи й тіло огрядного коротуна. Вивчаючи своїх компаньйонів-змовників, він вирішив, що зробив ідеальний вибір, – можливо, інстинктивно. Був людиною-хамелеоном, лицеплясом, і та подоба, якої він зараз прибрав, наче спонукала інших надміру легковажити ним.

      – Ну? – натискала Превелебна Матір.

      – Я насолоджуюся мовчанням, – промовив Скителі. – Краще залишити нашу прю безсловесною.

      Превелебна Матір відступила, і Скителі відчув, що вона наново його переоцінює. Усі вони були витворами глибокого вишколу прана-бінду, здатними контролювати мускули та нерви так, як це мало кому під силу. Але Скителі, лицепляс, володів своїми м’язами й нервами з недосяжною для інших віртуозністю. Плюс особлива якість симпатіко, мімічна проникливість, з якою він міг імітувати психіку інших так само, як і їхній зовнішній вигляд.

      Скителі, давши їй достатньо часу, щоб завершити переоцінку, сказав:

      – Отрута!

      Вимовив це слово з атональністю, яка мала показати – лише він розуміє його таємне значення.

      Гільдієр здригнувся, і з блискучої кульки динаміка, що оберталася в кутку його акваріума, над самою Ірулан залунав його голос:

      – Ми обговорюємо психічну, а не фізичну отруту.

      Скителі засміявся. Сміх на мірабгаса розчавлював опонента, і лицепляс не збирався стримуватися.

      Ірулан схвально всміхнулася, але в кутиках очей Превелебної Матері проглядався натяк на гнів.

      – Припиніть! – прохрипіла Могіям.

      Скителі замовк, але тепер він опинився в центрі уваги їх усіх: мовчазного, хоч і розлюченого Едріка, розгніваної Превелебної Матері та розвеселеної, проте й збентеженої Ірулан.

      – Наш друг Едрік наче натякає, – сказав Скителі, – що пара бене-ґессеритських відьом, вишколена у всіх їхніх тонких штучках, не навчилася по-справжньому використовувати обман.

      Могіям обернулася, щоб оглянути холодні пагорби рідного світу Бене Ґессерит. «Починає належно оцінювати речі», – здогадався Скителі. Це добре. Але Ірулан – інше питання.

      – Ви СКАЧАТЬ