Алхімік. Пауло Коэльо
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Алхімік - Пауло Коэльо страница 11

СКАЧАТЬ подивився на хлопця й двома простягненими руками зробив якісь дивні жести на його голові. Потім забрав овець і пішов своєю дорогою.

      Над невеличким містом Тарифа є старий форт, збудований маврами, і хто сидить на його мурах, може споглядати майдан, торговця смаженою кукурудзою і клапоть Африки. Мелхиседек, цар Салема, сидів того вечора на мурах форту й відчував на своєму обличчі вітер левант. Вівці дригали ногами поруч нього, боячись нового хазяїна і збуджені стількома перемінами. Вони хотіли лише їжі та води.

      Мелхиседек дивився на маленький корабель, який щойно відійшов від порту. Він ніколи не побачиться з хлопцем, як ніколи не бачився більше з Авраамом, після того як забрав десяту частину його овець. Але такою була його робота.

      Боги не повинні мати бажання, бо вони не мають Персональної Легенди. Проте цар Салема щиро вболівав за те, щоб хлопець домігся успіху.

      «Шкода, що він незабаром забуде моє ім’я, – подумав він. – Він мав би повторювати його не раз. Тож коли йому доводилося б говорити про мене, він казав би, що я Мелхиседек, цар Салема».

      Потім він подивився в небо, трохи каючись.

      – Я знаю, що це марнославство з марнославств, як Ти сказав, Господи. Але старий цар має право іноді пишатися самим собою.

      «Яка вона дивна, Африка», – подумав Сантьяго.

      Він сидів у чомусь подібному до бару, такому самому, як і всі інші бари, що їх він зустрічав на вузьких вуличках міста. Кілька осіб курили величезну люльку, яка переходила з рота в рот. За кілька годин він побачив чоловіків, які трималися за руки, жінок із затуленими обличчями і священнослужителя, котрий підіймався на високу вежу й співав, тоді як усі навколо нього ставали навколішки і стукалися головами об землю.

      «Звичаї невірних», – казав він собі. Коли він був малим, то завжди бачив у церкві свого села образ святого Якова на білому коні, з оголеним мечем, і постаті, схожі на ці, що його тепер оточували, під копитами коня. Хлопець почував себе погано й жахливо самотнім, бо невірні мали зловісний погляд.

      Крім усього, через поспіх від’їзду він забув про одну істотну річ, про ту єдину, яка могла надовго перешкодити йому дістався до свого скарбу: у цій країні всі розмовляли арабською мовою.

      Хазяїн бару підійшов до нього, й хлопець показав на напій, який подали на сусідній стіл. Він виявився гірким чаєм. Хлопець волів би випити вина.

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

/9j/4AAQSkZJRgABAQEAlgCWAAD/4QBKRXhpZgAATU0AKgAAAAgAAwEaAAUAAAABAAAAMgEbAAUAAAABAAAAOgEoAAMAAAABAAIAAAAAAAAAlgAAAAEAAACWAAAAAQAA/+0ALFBob3Rvc2hvcCAzLjAAOEJJTQPtAAAAAAAQAJYAAAABAAEAlgAAAAEAAf/bAEMABAIDAwMCBAMDAwQEBAQFCQYFBQUFCwgIBgkNCw0NDQsMDA4QFBEODxMPDAwSGBITFRYXFxcOERkbGRYaFBYXFv/bAEMBBAQEBQUFCgYGChYPDA8WFhYWFhYWFhYWFhYWFhYWFhYWFhYWFhYWFhYWFhYWFhYWFhYWFhYWFhYWFhYWFhYWFv/AABEIAtUCHQMBIgACEQEDEQH/xAAfAAABBQEBAQEBAQAAAAAAAAAAAQIDBAUGBwgJCgv/xAC1 СКАЧАТЬ