Нострадамус і Син. Валерій Ковера
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Нострадамус і Син - Валерій Ковера страница 16

Название: Нострадамус і Син

Автор: Валерій Ковера

Издательство: Издательские решения

Жанр: Научная фантастика

Серия:

isbn: 9785449682871

isbn:

СКАЧАТЬ бажано щоб всі «народні» і антінародні депутати при кожному своєму виступі, спочатку, коли говорять своє прізвище, тут же казали свій місячний доход (і я, хоч і не депутат, але цілком народний, теж буду так робити). І казали розмір мінімальної і максимальної (вони ж все знають) пенсії в Україні (бо є пенсія ще меньше ніж у мене). А люди послухають і

      зрозуміють, хто з них справді за народ.

      І радіо, і тележурналісти, і працівники газет хай несоромляться про це запитувати у всіх, хто говорить що він (вона) працює для людей, в тому числі і самі працівники радіо і тележурналісти, і працівники газет.

      От є у нас в Україні буцімто комуністи (насправді немає жодного комуніста і ніколи небуло СРСР), так вони так гарно говорять, що дбають про простих людей. А насправді це довгоязикові базіки.

      В Одесі можна знайти таке:

      Пробачте мені, що нечітке зображення. Така вже техніка, – що маємо, те маємо. Все життя доводиться з каки кулю робити.

      З кабінки з написом «Ме» лунає: «Настали тяжкі часи. Але я

      зроблю, – я і нетаке робив при владі. Я всіх чую, а декого відчуваю і по запаху. Треба було таки об’єднатися в єдиний і обом знайомий сокамерний блок МеЖо, от би разом попрацювали. От всі літери вивчу, тоді об’єднаємось. І параша завжди поряд.»

      А з кабінки «Жо» лунає: «Я працюю, а вони сміються. Але ми зробимо

      прозорі кабінки для всього кабінету, щоб всі бачили, як наша команда працює, зокрема, – з листами людей. А я же закликала колегу проффесора до об’єднання в МеЖо, а краще в ЖоМе»

      В цікаві часи ми живемо.

      В часи перших кравчучок. Таким, здавалося, маленьким колесним транспортом навчились користуватися люди потужністю в одну людську силу (яка іноді прирівнюється до кіньської).

      І в цей час третину країни вивезли. Хто? Та ті що…

      (Далі буде)

      Лист 4

      Серпень 2011р.

      Шановні, недуже шановні і зовсім нешановні!

      «Ніхто нам не збудує держави,

      якщо ми самі її не збудуємо.»

      Наші слова.

      Знову пише до вас Ковера Валерій Іванович. Остання моя пенсія за липень 2011р. 768,90грн.

      Що до мінімальної пенсіі в Україні то була інформація від Азарова М. Я. (тоді прім’єр-міністер України), що вона 800 гр., а це не так; і 40000гр. максимальна, мабуть і це не так. Бо Віктор Федорович Янукович (тоді Президент України) казав (тими ж днями), що мінімальна пенсія 740гр.,а максимальна 60000гр. А насправді як? Люди (в тому числі і я) хочуть знати: яка точно мінімальна пенсія в Україні хочаб на перше липня 2011р.; яка точно максимальна пенсія в Україні на перше липня 2011р. Чи це військові таємниці? Чи ви самі не знаєте? А чому не сказать, щоб було більше злагоди в суспільстві? Чи ви боїтесь, що коли узнають, то буде єгипетський варіант, чи лівійський? То чому влада доводить до цього? А доводить до цього саме влада.

      Доречі, неслід число округляти. Зрозуміло, СКАЧАТЬ