Розрита могила. Голод 1932—1933 років у політиці, пам’яті та історії (1980-ті – 2000-ні). Георгий Касьянов
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Розрита могила. Голод 1932—1933 років у політиці, пам’яті та історії (1980-ті – 2000-ні) - Георгий Касьянов страница 9

СКАЧАТЬ Від початку ініціативи СКВУ до завершення роботи комісії пройшло сім років…

      Виникнення теми: Україна

      У СРСР та в УРСР усі ці зусилля були предметом уваги переважно «спеціалізованих інституцій» – КДБ, вищих партійних інстанцій. Зрозуміло, інформація про діяльність «українських буржуазних націоналістів» не виходила за межі цих установ. Проте цю інформацію ретельно збирали і навіть намагалися організовувати зустрічні заходи. Всередині країни факт голоду традиційно заперечувався, навіть в спеціальних (переважно заочних) дискусіях з «антирадянськими колами» і «українськими буржуазними націоналістами» просто не вживали слово «голод», найбільше, на що наважувалися, це «продовольчі труднощі». Назовні, у публічних виступах, так само факт голоду заперечувався, натомість давалися рекомендації робити наголос на складному становищі трудящих у капіталістичному світі, зокрема і в США. В доповідній записці тодішнього завідувача відділом пропаганди та агітації ЦК КПУ Л. Кравчука від 6 листопада 1983 р. пропонувалося, щоб «у зв’язку з підключенням до кампанії про «голод» адміністрації США і особисто Рейгана40, на наш погляд, можливі окремі публікації про її злобно-спекулятивний характер з наведенням фактів не придуманого, а реального голоду в ряді латиноамериканських країн, пограбованих американським імперіалізмом, та й в самих США – серед сільськогосподарських робітників, низки національних меншин і расових груп.

      Можливо, також доцільним було б зробити відповідні кроки дипломатичними каналами»41.

      Наприкінці 1986 р. при ЦК КПУ було створено спеціальну комісію з учених інституту історії Академії наук УРСР та Інституту історії партії при ЦК КПУ, яка отримала завдання спростувати висновки комісії Конгресу США на основі архівних матеріалів. Членам комісії продемонстрували фільм «Жнива скорботи» і поінформували їх про роботу «комісії Мейса». Вони також отримали доступ до архівних матеріалів, які до цього зберігалися в режимі державної таємниці і були недоступними для дослідників. Невдовзі після початку роботи комісії з’ясувалося, що архівні матеріали можуть лише підтвердити наявність масового голоду в 1932— 1933 рр. У грудні 1987 р. В. Щербицький, що тоді очолював КПУ, був вимушений визнати факт голоду у своїй промові, присвяченій 70-й річниці Жовтневої революції та встановлення радянської влади в Україні. Висловлювання керівника республіки були, з одного боку, стандартною трансляцією офіційної позиції (йшлося про «серйозні продовольчі труднощі», причиною яких називалися надміри форсованої колективізації, адміністрування і посуха), з іншого – вперше було вжито термін «голод», раніше категорично неприйнятний в офіційній публічній риториці42.

      Зрозуміло, «поступка» стала можливою лише тому, що загальний рівень ревізії сталінізму в СРСР вже виходив за межі критики «окремих недоліків» і «помилок» – зауважимо, що вона супроводжувалася стандартною реплікою про «політичні спекуляції» на тему голоду на СКАЧАТЬ



<p>40</p>

У спеціальній заяві від 30 жовтня 1984 р. президент США Р. Рейган проголосив 4 листопада 1984 р. Днем пам’яті Великого Голоду 1933 року. Див.: Ronald Reagan, XL President of the United States, 1981—1989. Proclamation 5273 – Commemoration of the Great Famine in the Ukraine // http://www.presidency.ucsb.edu/ws/index.php?pid=39348 (дата звернення 7 жовтня 2008 р.)

<p>41</p>

Цит. за: Литвин В. Украина: политика, политики, власть. На фоне политического портрета Л. Кравчука. – К., 1997. – С. 100.

<p>42</p>

Під прапором Великого Жовтня курсом перебудови. Доповідь члена Політбюро ЦК КПРС, першого секретаря ЦК Компартії України В. В. Щербицького на урочистому засіданні, присвяченому 70-річчю встановлення Радянської влади на Україні 25 грудня 1987 року // Радянська Україна. – 1987. – 26 грудня.

Абзац, присвячений колективізації та голоду 1932—1933 рр., для промови В. Щербицького було доручено написати С. В. Кульчицькому, автору доповідної записки до ЦК КПУ. Відповідно до практики тих років проекти промов (їхні окремі фрагменти і матеріали до них) готувалися фахівцями багатьох академічних інститутів, після чого ці матеріали опрацьовувалися у відповідних підрозділах ЦК. За свідченням С. В. Кульчицького (інтерв’ю 17 квітня 2008 р.), в поданому до доповіді тексті він пояснював виникнення голоду надмірними хлібозаготівлями.