Філософія свободи / Философия свободы. Мирослав Попович
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Філософія свободи / Философия свободы - Мирослав Попович страница 61

СКАЧАТЬ недоліки радянських митців.

      В пекло український Еней потрапляє саме так, як це він мав би зробити згідно з народними уявленнями: «густий пройшовши дуже ліс», він побачив, що «на ніжці курячій стояла / То хатка дуже обветшала / І вся вертілася кругом», а з хатки «вийшла бабище старая, / Крива, горбатая, сухая, / Запліснявіла вся в шрамах; / Сіда, ряба, беззуба, коса, / Розхристана, простоволоса, / І, як в намисті, вся в жовнах». Казкова баба Яга, на яку перетворилася пророчиця Сівілла, веде Енея в дещо модернізовані пекло і рай, описані однаково з гумором. При цьому в пеклі зустрічаються всі, і опис його нагадує ярмарок: «Там всі невірні і христьяне, / Були пани і мужики, / Була тут шляхта і міщане, / І молоді, і старики; / Були багаті і убогі, / Прямі були і кривоногі, / Були видющі і сліпі, / Були і штатські, і воєнні, / Були і панські, і казенні, / Були миряни і попи».

      Грішні всі, грішний світ людський, для гріхів панських знайдено своє слово, як і для гріхів чиновницьких і інших. Протиставленння грішників праведникам навряд чи можна приймати всерйоз. Для характеристики раю достатньо згадати одну фразу: «Ні холодно було, ні душно, / А саме так, як в сіряках, / І весело, і так не скучно, / На великодних як святках». Опис райського блаженства вартий цитати:

      Сиділи, руки поскладавши,

      Для них все празники були;

      Люльки курили, полягавши,

      Або горілочку пили,

      Не тютюнкову і не пінну,

      Но третьопробну, перегінну,

      Настояную на бодян;

      Під челюстями запікану,

      І з ганусом, і до калгану,

      В ній був і перець, і шапран.

      І ласощі все тілько їли,

      Сластьони, коржики, стовпці,

      Варенички пшеничні, білі,

      Пухкі з кав’яром буханці;

      Часник, рогіз, паслін, кислиці,

      Козельці, терн, глід, полуниці,

      Крутиї яйця з сирівцем

      І дуже вкусную яєшню,

      Якусь німецьку, не тутешню,

      А запивали все пивцем.

      В цій повній гумору апетитній картині райського блаженства – секрет не тільки стилістики, а й всього сенсу «Енеїди» Котляревського. Якщо у Вергілія поема сповнена натуралістичних описів побоїщ, що мають увінчатися торжеством Риму над світом, то у Котляревського маємо натуралістичний, буйний, якийсь рубенсівський опис життєвих радощів, що швидше скидаються на нехитрі, невибагливі мрії мандрівників тернистими шляхами життя. Згодом з’явиться чимало етнографічних описів України, в тому числі і української кулінарії; «Енеїда» й тут має серйозне наукове значення як джерело, але по суті це не ілюстрації і не описи – це картини життя, через яке проходять чи хотіли б пройти Еней з земляками. А конфлікти вищих сил, від яких залежить доля людська, радше нагадують пізнішу «Кайдашеву сім’ю».

      Поема «Енеїда», з якої починається нова українська література, немов би написана на полях класичного твору римської СКАЧАТЬ