Змова диктаторів. Поділ Європи між Гітлером і Сталіним 1939–1941. Андрій Галушка

Чтение книги онлайн.

      Для радянських військ стратегічним завданням було контролювати рудники на півночі Фінляндії після захоплення Петсамо та відведення основних сил артилерії для подальшої війни на морі й продовження наступу на південь. Фіни вважали за можливе в разі потреби пожертвувати Петсамо, зате вберегти сховища залізної руди. Загалом фінські війська прагнули зупинити радянський наступ, щоправда, ціною значних утрат. Після цих боїв ситуація на цій ділянці Лапландської групи стабілізувалася до кінця війни.

      Радянські війська тричі намагалися взяти штурмом «лінію Маннергейма». Уперше це сталося 17—23 грудня 1939 року на західній частині Карельського перешийка. Тоді червоні спробували вдарити по центральній, найбільш уразливій ділянці в 12 км між Суммою та озером Муолааняарві. Невдалі спроби 24-ї стрілецької дивізії прорвати фінську оборону продовжувалися до кінця грудня. Генерал-лейтенант Гаральд Еквіст вирішує провести атаку на радянські позиції після нетривалого перепочинку. Розгром фінами радянських військ 23 грудня 1939 року увійшов у воєнну історію як «чудо Сумми».

      На північ від Ладозького озера 8-ма армія, що наступала з Олонця, мала вийти на лінію Йоенсуу – Тохмаярві – Сортавала. Досягнувши цього рубежу, армія мала з’єднатися з силами 7-ї армії, яка була авангардом радянського наступу на Карельському перешийку, та вирушити північніше, до 9-ї армії. Проте фінські війська в грудні зупинили наступ 8-ї армії, потім на початку січня 1940 року оточили 18-ту й 168-му дивізії, створивши котел у районі Леметті, Уомаа на північному заході від Ладозького озера.

      Битва під Суомуссалмі

      Однією з ключових у війні стала битва під Суомуссалмі, складова якої – битва за дорогу Раате (11 грудня 1939 року – 8 січня 1940 року). Для радянських військ було важливо наступати на Кумо, Салла, Суомуссалмі, щоб відрізати шляхи сполучення зі Швецією через Ботнічну затоку, і потім захопити залізницю в місті Оулу. Ці позиції вважалися одними з найбільш укріплених фінами, там дислокувалася армійська група Північної Фінляндії генерал-майора Вільйо Ейнара Туомпо. Прорвати їхню оборону було наказано 9-й армії комкора Духанова. Сто двадцять друга стрілецька дивізія мала наступати в напрямку Салли, а 163-тя стрілецька дивізія – в бік Суомуссалмі, через який був найкоротший шлях перетнути Фінляндію зі сходу на захід. Підтримувати ці сили мали 54-та гірська стрілецька дивізія та 44-та стрілецька дивізія ім. Щорса під командуванням комбрига Олексія Виноградова, перекинута з Київського військового округу.

      Лижна частина фінської армії.

      Карелія, грудень 1939 року

      Фінське військове командування не очікувало, що Червона армія наступатиме непрохідними лісами, проте єдиним швидким способом досягнути Ботнічної затоки та вийти на лінію Оулу—Кемі був саме такий наступ. Радянські війська планували пройти цей шлях за 20 днів.

      На початку грудня СКАЧАТЬ