Одіссея. Гомер

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ видатними феаками кликаний рано.

      Близько до любого батька вона підійшла і сказала:

      «Таточку любий, звели запрягти для мене високий

      Міцноколісний віз, щоб могла одвезти я на річку

      Прати добротне вбрання, що у мене лежить забрудніле.

      ⁶⁰ Треба й тобі, що в раді буваєш між радників перших,

      Завжди чистому тілом, в одежі охайній ходити.

      П’ятеро любих синів зростив у своїй ти оселі:

      Двоє – одружені, три – юнаки у квітучому віці,

      В вимитій чисто одежі бажають вони в хороводи

      ⁶⁵ Наші ходити. Про все це сама я подбати повинна».

      Мовила так, про жадане ж весілля ще сором було їй

      Батькові мовити. Сам здогадався і так відповів він:

      «Доню, ні мулів тобі, ні іншого я не відмовлю,

      Йди собі, – зараз тобі запряжуть мої слуги високий

      ⁷⁰ Міцноколісний віз, приладнають і короба зверху».

      Мовивши це, служників він покликав. Слухняно зійшлися

      Й воза для мулів на добрих колесах вони спорядили,

      Мулів сюди ж привели і зразу впрягли у той повіз.

      Дівчина світлі вбрання принесла, із комори забравши,

      ⁷⁵ Й склала у коробі зверху, на добре гембльованім возі;

      Мати ж у кошику їй поживну поставила їжу,

      Ласощів всяких поклала й вина налила їй до того

      В козячий міх. От зрештою дівчина сіла на повіз.

      Масла пахучого мати їй тут подала в золотому

      ⁸⁰ Слоїку – після купання себе і служниць намастити.

      Віжки блискучі й батіг у руки взяла Навсікая,

      Лунко хльоснула ним, і з тупотом мули побігли.

      Дівчину з платтям тоді повезли вони кроком невтомним,

      Ще й не саму – гуртом поспішали за нею служниці.

      ⁸⁵ Так досягли вони всі течії повноводої річки;

      Пралень було там багато, і стільки води протікало

      В струменях світлих, що можна вбрання найбрудніше попрати.

      Ставши на місці, вони із повозу випрягли мулів,

      Вздовж вирового потоку їх далі погнали й пустили

      ⁹⁰ Пастися в луках медяних. Із повозу потім обіруч

      Плаття вони поздіймали і в темну Їх кинули воду,

      В ямах топтали, старанно змагаючись поміж собою.

      Бруд весь одмивши, білизну вони почали полоскати

      І на піску розстелили уздовж узбережжя морського

      ⁹⁵ Там, де хвиля на сушу дрібні камінці викидає.

      Потім скупались самі і, до блиску намазавшись маслом,

      Тут же, на березі річки, обід споживать посідали,

      Вогку ж білизну лишили на ясному сохнуть відсонні.

      Вволю поївши сама, і служебниці разом із нею,

      ¹⁰⁰ В м’яч почали вони грати, пов’язки з голів поскидавши;

      Перед у ігрищах білораменна вела Навсікая.

      Так стрілоносна, на ловах СКАЧАТЬ