Все буде добре. Анастасія Нікуліна

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ так само працювати ліктями, щоб отримати те, чого заслуговуєш. Наслідки – очевидні.

      Світло згасло, і на стіні з’явилося зображення маленької дитини. Воно розбилось на шматки та зафарбовувалось у різні кольори відповідно до того, про що говорив Сашко.

      – За результатами спілкування, вісімдесят відсотків дітей, які мешкають у дитбудинках та школах-інтернатах, уважають себе нещасливими. Інтернат ніколи не стане альтернативою сім’ї, його можна розглядати лише як місце тимчасового перебування. На формування особистості дитини, яка виховується там, негативно впливають такі чинники, як відсутність родинних зв’язків та спілкування з батьками, нестача любові, ласки й уваги, замкнутість кола спілкування, закомплексованість, підвищене почуття тривоги, відсутність свободи вибору, відсутність матеріальної та моральної підтримки після того, як вони залишають заклад. У дітей відсутні соціальні навички власного життя, тобто з’являються проблеми, коли вони навіть не можуть заварити чай чи користуватися побутовими приладами.

      Небо конференц-зали змінилося картою України.

      – Ми всі кажемо, що такими проблемами має займатися держава. Для дитини, позбавленої сім’ї, держава – це батько й мати. Показником розвинутого суспільства є ставлення до підростаючого покоління, розуміння того, що чужих дітей не буває. Сьогодні Україна, як і більшість країн Європи, фінансує дитячі будинки та школи-інтернати. Державою начебто узаконено систему пільг для дітей-сиріт: на утримання житла, допомога при працевлаштуванні, пільги при вступі до навчальних закладів, матеріальна допомога на навчання, державні стипендії та інше. Але насправді після виходу з інтернату діти залишаються сам на сам зі своїми проблемами. Як можна повірити в любов, коли тебе люблять лише за службовими обов’язками, а після роботи завжди поспішають до власної родини, до рідних дітей?

      Марія здригнулася. На секунду вона пройнялась тим, про що говорить Сашко, повірила його голосу. І хоча сама ніколи не думала про проблеми дітей, особливо дітей-сиріт, зараз їй здалося це надзвичайно важливим, першочерговим. Розмірений голос Сашка до чогось підводив, і жінка з нетерпінням чекала розв’язки. Си`роти на руках не брехали – щось мало трапитись. Щось дуже важливе.

      – Коли ти живеш в інтернаті, єдине, про що мрієш, – це щоб тебе хтось усиновив чи вдочерив. Щоб одного разу двері відчинились, і вихователь покликав саме тебе. І тоді для тебе все закінчиться, ти станеш одним із небагатьох обранців долі, яких будуть ненавидіти інші діти. Тобі буде байдуже, адже ти втік, покинув це місце, але твої друзі залишаються. Вони пам’ятатимуть, і щоразу, коли нові батьки забиратимуть ще одного з них, у їхню душу все глибше й глибше вкорінюватиметься відчуття величезної несправедливості, власної невідповідності. Але коли вони таки вийдуть за поріг, то переконаються: світ насправді такий несправедливий, як вони собі й думали. Враховуючи, що кожного року всиновлюють усього п’ять-сім відсотків від загальної СКАЧАТЬ