Любов іншого виміру. Тетяна Миколаївна Бережна
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Любов іншого виміру - Тетяна Миколаївна Бережна страница 47
Название: Любов іншого виміру
Автор: Тетяна Миколаївна Бережна
Издательство: Издательские решения
Жанр: Современная русская литература
isbn: 9785449333711
isbn:
– Змилуйтесь, Герр Люц! Пощадіть! Це від того, що я забагато їм…
Очі Сатани потеплішали.
– Підведись, синку. Бачу, не брешеш. Обжираєшся гороховим супом, щоб потім псувати свіже повітря мого замку, так? – дружньо запитав Сатана.
– Так, Герр Люц, – зніяковіло підтвердив Отто.
– Фріц, яка вага цього шматка?
– Сто вісімдесят кілограмів, Герр Люц! До сніданку зважив усіх вартових!
– Молодець! Десять днів не давати йому їжі, тільки воду! Нехай спить три години на добу, а решту часу бігає по сходах, з першого поверху до трьохсотого і навпаки! Щоб через десять днів схуднув на сто кілограмів, не то заб’ю батогом!
Сатана увійшов у їдальню. Ісус, очікуючи на нього, милувався картинами, що прикрашали стіни залу. Спаситель переходив від шедевру до шедевру і обличчя Його світлішало.
– У такі миті, Сатано, Мене сповнює гордість, що Я – Людський Син!
– Прошу до столу, Сину Людський! – посміхнувся Люцифер.
Довгий стіл було розкішно накрито персон на сто.
– Прояв пекельної демократії? – поцікавився Ісус, окинувши оком безліч страв.
– Саме так. Останнім часом я помірний демократ: Вище Чорне Янгольство має право приєднатися до Нас будь-коли, солдати, слуги і собаки, а їх у мене безліч, без мого дозволу сюди не входять.
– Давно Я не бачив Чорне Янгольство разом, – зауважив Ісус.
– І не побачиш, всі у термінових справах, звісно, крім Фобоса. Рідко коли випадає нагода повечеряти Лицарству разом!
Вони сіли поруч, один проти одного. Їм прислуговували двоє слуг-англійців, кожний рух котрих супроводжували бездоганні манери і щира шана. Страви на столі були не гірші за райські, тому Лицарі Світла і Мороку, поринувши у думи, мовчки насолоджувалися вечерею.
З металевих кручених сходів гулко пролунали звуки прискорених кроків вартового Отто.
– Чи не занадто суворо ти покарав нещасного, Сатано? – похмуро запитав Ісус.
– Нещасного? – і Сатана виразно поглянув на Ісуса. – Джерело всіх його нещасть – пережерство та тупість! Якщо не схудне, так і лишиться нещасним шматком сала. Ти ж помітив, що його душа з макове зернятко, а мозок не більше волоського горіха?
– Звісно.
– Тож ми обоє знаємо: поштовх до розвитку душі і мозку цього бідолахи це безжальний стусан у його пухкий зад! Нехай бігає, кожному – своє!
– Це гасло прийшлося до душі і Гітлеру, було на воротах концтаборів.
– Так, покидьок читав Біблію. Знає, що таке: «Кесарю – кесареве, а Богу – боже». Жартівник! Та зараз йому не до жартів, – Сатана іронічно скривив вуста, – у холоді і голоді сидить один у сирій камері і насолоджується читанням свого твору «Моя боротьба».
– Умієш ти дошкулити грішнику, СКАЧАТЬ