Випробування невинуватістю. Аґата Крісті

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ також зацікавиться!

      – Поліція? – запитала різко Мері. – А їм що до цього?

      – Люба моя, – мовив Філіп. – Поміркуй.

      Мері повільно підійшла та сіла біля нього.

      – Бачиш, це нерозкритий злочин, – пояснив Філіп.

      – Чому б їм цим перейматися… Так багато часу минуло.

      – Гарна спроба видати бажане за дійсне, – сказав Філіп. – Та боюся, що це, по суті, неможливо.

      – Звісно, – погодилася Мері. – Після того як вони виставили себе дурнями, припустившись трагічної помилки з Джеко, вони не захочуть ворушити це.

      – Може, вони й не захочуть, але, ймовірно, муситимуть! Обов’язок – це обов’язок.

      – О, Філіпе, я впевнена, що ти помиляєшся. Трохи попліткують, а тоді все вляжеться.

      – І тоді ми житимемо довго та щасливо, – невесело підсумував Філіп.

      – Чому б ні?

      Він похитав головою.

      – Це не так і просто… Твій батько має рацію. Треба зібратися і обговорити це. І викликати Маршалла, як він і пропонував.

      – Тобто поїхати в Сонячний Ріг?

      – Так.

      – Ми не можемо.

      – Чому ні?

      – Це практично неможливо. Ти інвалід і…

      – Я не інвалід, – роздратовано заперечив Філіп. – Я досить міцний і здоровий. Просто не можу пересуватися на своїх ногах. Я міг би поїхати до Тімбукту, якби був належний транспорт.

      – Я впевнена, що поїздка до Сонячного Рогу тобі на користь не піде. Коли розворушать цю неприємну справу…

      – Я цим не переймаюся.

      – …І не знаю, як можна залишити будинок. Останнім часом було так багато крадіжок.

      – Попроси когось, щоб ночував тут.

      – Добре тобі казати… наче це найлегше на світі.

      – Та стара місіс Як-там-її-звати може навідуватися сюди щодня. Не будь домашньою куркою, Поллі. Ти просто не хочеш їхати.

      – Не хочу.

      – Ми там надовго не затримаємося, – заспокоїв її Філіп. – Але, думаю, ми повинні поїхати. Це той час, коли сім’я повинна об’єднатися перед лицем світу. Ми повинні з’ясувати, як нам діяти.

      III

      У готелі в Драймуті Калґарі рано повечеряв і пішов до своєї кімнати. Його глибоко вразило те, що сталося в Сонячному Розі. Він очікував, що місія буде неприємною, і зібрав усю свою рішучість, щоб виконати її. Але все це було неприємним і засмучувало зовсім не так, як він очікував. Він упав на ліжко, запалив цигарку та раз по раз прокручував усе в голові.

      Найчіткіше в пам’ять врізалося обличчя Естер у мить розставання. Її презирство до справедливості! Що там вона сказала? «Не має значення, хто винен. Ідеться про невинуватих». А потім: «Ви не бачите, що зробили з нами всіма?» А що він зробив? Він не розумів.

      А інші. Жінка на ім’я Кірсті. (Чому Кірсті? Це шотландське ім’я. Вона не шотландка. Датчанка, можливо, норвежка?) Чому вона говорила так різко, так звинувачувально?

      Лео Арґайл поводився теж якось СКАЧАТЬ