Випробування невинуватістю. Аґата Крісті
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Випробування невинуватістю - Аґата Крісті страница 11

Название: Випробування невинуватістю

Автор: Аґата Крісті

Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»

Жанр: Классические детективы

Серия:

isbn: 978-617-12-5143-4, 978-617-12-5144-1, 978-617-12-4534-1, 978-0-00-715491-3

isbn:

СКАЧАТЬ не могла зрозуміти, що її втіха від того, що він залежав від неї, іноді дратувала його.

      Немов побоюючись почути слова співчуття чи жалю, він швидко продовжив:

      – Мушу визнати, що новина твого батька в голову не вкладається! Минуло так багато часу! Як ти можеш бути такою спокійною?

      – Гадаю, я ще не зовсім усвідомила… Це так дивно. Спочатку я просто не могла повірити батьковим словам. Якби то була Естер, я б вирішила, що вона все вигадала. Ти ж знаєш Естер.

      Обличчя Філіпа Дюрранта трохи злагідніло. Він добродушно промовив:

      – Рішуче й пристрасне створіння, яке шукає в житті проблеми й, вочевидь, знаходить.

      Мері відмахнулася від такого визначення. Характер інших людей її не цікавив. Вона невпевнено протягнула:

      – Думаю, це правда. Той чоловік же не міг усе вигадати?

      – Неуважний науковець? Було б добре так вважати, проте схоже, Ендрю Маршалл розглядав справу серйозно. Тобі ж не треба нагадувати, що «Маршалл і Маршалл» – поважна юридична компанія.

      Спохмурнівши, Мері запитала:

      – Філе, що це, зрештою, означає?

      – Це означає, що Джеко повністю виправдають. Тобто в тому разі, коли уповноважений орган задовольнить ця інформація, а я розумію, що так воно і станеться.

      – Що ж, – Мері ледь зітхнула. – Думаю, це дуже добре.

      Філіп Дюррант знову засміявся безумним гірким смішком.

      – Поллі! – вигукнув він. – Ти зведеш мене в могилу.

      Тільки чоловік звертався до Мері Дюррант на ім’я Поллі – ім’я, що до смішного не пасувало її поважній зовнішності. Вона подивилася на Філіпа трохи здивовано.

      – Не розумію, що зі сказаного мною так розсмішило тебе.

      – Ти була така милостива! – промовив Філіп. – Неначе леді Як-там-її, яка на розпродажеві вихваляє вироби місцевих селян.

      Мері, знітившись, заперечила:

      – Але це таки дуже добре! Не можна вдавати, що все нормально, коли в нашій сім’ї вбивця.

      – Не зовсім у нашій.

      – Великої різниці немає. Тобто це все завдає клопоту й змушує почуватися дуже незручно. Усі такі збуджені та допитливі. Як я це ненавиділа.

      – Ти чудово давала цьому раду, – відказав Філіп. – Заморожувала їх крижаним поглядом своїх блакитних очей. Вони затихали та соромилися самих себе. Дивовижно, як тобі вдається ніколи не виказувати своїх емоцій.

      – Мені все це дуже не подобалося. Це було надзвичайно неприємно, – продовжувала Мері Дюррант, – але в усякому разі він помер, і все скінчилося. А тепер… тепер, здається, все знову заворушиться. Як це втомлює.

      – Так, – задумливо зронив Філіп Дюррант. Він ледь смикнув плечима, на обличчі з’явився блідий вираз болю. Дружина метнулася до нього.

      – Спазми? Зачекай. Дай я поправлю цю подушку. От. Так краще?

      – Ти була б хорошою медсестрою.

      – Я не хотіла б доглядати СКАЧАТЬ