Орлеанська діва. Вольтер

Чтение книги онлайн.

      Замовкніть, чвари суєти й марноти!

      Навколішки! Дорогу, ідіоти!

      В труні, що отінив святий Медар,

      Лежить дурних і тупоумних цар!¹¹

      Господній дух на всіх французів лине

      З убогої тієї домовини:

      Сліпому враз він повертає зір, —

      I той навпомацки іде в свій двір;

      Кривий до того гробу поспішає,

      Реве осанна – і як перш кульгає;

      Глухий стоїть і слухає, мов пень, —

      А натовп легковірний день у день

      Кричить про явлене високе диво,

      Цілуючи труну благочестиво¹².

      Товстун-Лурді на все те позира

      I славить бога сили та добра,

      Кричить, не розуміючи нічого,

      I з реготу трясеться пузо в нього.

      А! Ось і він, премудрий трибунал,

      Де засідає й піп, і кардинал, —

      То інквізитори, то слуги віри,

      Яких побожні оточили сбіри,

      То судне коло докторів святих;

      Совине пір’я покриває їх,

      На головах – ослині довгі уші.

      Щоб зважувати людські справи й душі,

      Вони вживають певних терезів;

      Дві шалі там: одна для дукачів,

      Що їх собі святі отці зібрали,

      Для крові з грішних, що вони пролляли;

      На другій шалі – чотки, літії,

      Декрети, булли та єктенії…

      Ця вся високовчена асамблея

      Бідаху оточила Галілея¹³;

      Він перед ними на коліна став,

      Прощення молить, правду-бо сказав.

      Що ж то в Лудені за нове багаття?

      Кюре в огні печеться, миле браття;

      Негідники приречення своє

      Сказали: ворожбит Юрбен Грандьє¹⁴.

      Галігаї! І ти, і ти згоріла¹⁵

      У розцвіті прекрасної весни,

      Коли парламенту продажна сила

      Тебе назвала, винну без вини,

      Страшною спільницею Сатани.

      Ох, Франціє високомудра й мила!

      У пекло й папу тільки й віриш ти,

      За «Отче наш» боїшся перейти!

      Стоїть мені в очах наказ твій дикий

      Про Арістотеля й шлункові ліки¹⁶.

      I вас, Жіраре, отче запальний¹⁷,

      У книзі оспіваю я своїй!

      Немов живу, я вашу постать бачу,

      Побожний і прекрасний сповідачу;

      Скажіть мені, як з чарівним дівчам

      У сповіді тій повелося вам?

      Лихого я не бачу в цій пригоді:

      Законне все, Жіраре, що людське,

      I тут гріха дошукуватись годі:

      Святі отці чинили й не таке.

      Одна для мене річ незрозуміла:

      До чого тут здалась нечиста сила?

      Жіраре! Ви самі і всі судці,

      Всі прокурори, свідки, адвокати —

      Лукаві клерки і тупі ченці СКАЧАТЬ