Саламандра (збірник). Стефан Грабинський
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Саламандра (збірник) - Стефан Грабинський страница 24

Название: Саламандра (збірник)

Автор: Стефан Грабинський

Издательство: Фолио

Жанр: Зарубежная классика

Серия:

isbn: 978-966-03-7926-8

isbn:

СКАЧАТЬ матиме вплив навіть казкова земна швидкість потяга на великий рух і на його ефект?

      – Хе, хе, хе! – реготав начальник.

      – Жодного! – вигукнув Шиґонь. – Ані на дюйм не змінить його великої дороги, ані на міліметр не перемістить його космічних шляхів, бо ми їдемо на кулі, яка котиться в просторі.

      – Як муха на гумовій повітряній кульці. Хе, хе, хе! Що за думки, що за ідеї! Маю визнати – ви першокласний гуморист.

      – Ваш нещасний потяг, ваша муравлина, виснажена колія в найбільших, найсміливіших, так би мовити «імпульсах», підлягає, підкреслюю, дослівно підлягає, водночас майже двадцяти найрізноманітнішим рухам, і кожен з них є незрівнянно сильнішим, очевидно міцнішим, від цього мініатюрного розмаху.

      – Хм… цікаво, дуже цікаво! – насміхався невблаганний супротивник. – Близько двадцяти рухів! Пі, пі – вражаюча кількість.

      – Не кажучи вже про такі базові знання, які ніколи не снилися жодному залізничникові, але відомі кожному школяреві. Потяг, що мчить з найбільшою швидкістю від точки А до точки B, мусить водночас із землею виконати повний оберт із заходу на схід навколо своєї осі за одну добу.

      – Хе, хе, хе! Новини, новини…

      – Водночас він крутиться разом з цілою земною кулею довкола Сонця…

      – Як нічний метелик довкола лампи…

      – Покиньте свої дотепи! Нецікаво. Але то ще не все. Разом із Землею і Сонцем він прямує по еліптичній лінії до якогось невідомого пункту в просторі, що знаходиться десь біля сузір’я Геркулеса і Центавра.

      – Філологія на послугах астрономії. Браво!

      – Дурнику, а пройдімо до побічних рухів. Ти чув щось про прецизійний рух землі?

      – Може, і я чув. Але що нас це все обходить? Хай живе залізничний рух!

      Шиґонь ошаленів, і підняв свою важку, як молот руку, і різко вдарив по голові огидного дотепника. Та лише розтяв рукою повітря: непрошений гість кудись зник, розчинився в повітрі, а місце навпроти враз спорожніло.

      – Хе, хе, хе! – зареготало щось в другому кутку купе.

      Шиґонь озирнувся і зауважив «начальника», що сидів навпочіпки, він так стільки сильно скорчився, що скидався на карлика.

      – Хе, хе, хе! А що? Будемо ввічливі на майбутнє? Якщо ти хочеш зі мною далі балакати, то поводься пристойно. Кулак, дорогенький, то примітивний аргумент.

      – Для тупих індивідів єдиний – іншими не переконати.

      – Я слухав, – цідив той, повертаючись на давнє місце, – я терпляче слухав чверть години ваші утопічні аргументи. Послухай тепер і ти мене.

      – Утопічні?! – загарчав Шиґонь. – Ці рухи, по-твоєму, фікція?

      – Я не заперечую їх існування. Але чого вони мене мають хвилювати? Я рахуюся тільки зі швидкістю мого потяга. Для мене достовірним є тільки рух паротяга. Що мене має обходити рух в міжзоряних просторах. Варто бути практичним: я позитивіст, дорогенький.

      – Аргументація гідна табуретки. СКАЧАТЬ