Стів Джобс. Марія Сердюк

Чтение книги онлайн.

      Перші серйозні гроші Стів і Стів заробили на виробництві «синіх коробочок». У вересні 1971 року, коли Джобс ще навчався у школі, Воз прочитав у журналі про телефонних хуліганів. Ці хулігани навчилися зламувати телефонні коди й безплатно дзвонили по всьому світу.

      У статті під назвою «Таємниці синьої коробочки» детально розповідалося про схему, завдяки якій хакери й телефонні шахраї навчилися безплатно дзвонити по міжміському та міжнародному зв’язку. Хлопці просто відтворювали сигнали телефонної мережі – ото і все! Імітуючи сигнал, вони підключалися до телефонної мережі, потім набирали телефонний номер і… Рахунки за телефон, напевно, приходили би космічні!

      Цих хуліганів називали фріками, у ті часи існувала ціла субкультура. Фріки спеціалізувалися виключно на зломі телефонних мереж і робили це різними способами.

      Наприклад, один із фріків, котрий мав абсолютний слух і голос, міг видавати звук потрібної частоти без усіляких додаткових пристроїв. Інший фрік, якого всі називали Капітан Кранч, випадково дізнався, що свистулька, яку виробники вкладали під обгортку з вівсяними пластівцями Cap’n Crunch, може видавати звук у потрібній тональності. Саме цей сигнал перемикав дзвінки в телефонній мережі.

      Публікація про цих фріків дуже зацікавила Возняка. Він одразу зателефонував ліпшому другові Джобсу, і вони вже вдвох уважно вивчили текст. Згодом хлопці довідалися, що під псевдонімом Капітан Кранч переховувався Джон Дрейпер. Це був один із перших в історії комп’ютерних хакерів. Стів і Стів захотіли познайомитися з ним. Певна річ, вони це зробили.

      Після знайомства з Джоном обидва Стіви дізналися, що для набору номера він використовував саморобний пристрій під назвою Blue box («Синя коробочка»). Це був кнопковий пристрій синього кольору, за розміром завбільшки з книжечку. Якщо хтось натискав на ці кнопки, то на телефонну лінію посилалися сигнали. Вони відповідали набраним номерам. «Синя коробочка» з’єднувала з якимось абонентом, і можна було безплатно з ним розмовляти.

      Возняк і Джобс перейнялися ідеєю виготовити таку саму «коробочку». Воз придбав необхідні деталі й невдовзі диво-пристрій був готовий. «Синя коробочка» від Возняка відтворювала сигнали з необхідною точністю та дозволяла здійснити дзвінок у будь-яку точку світу.

      Щоб випробувати свій винахід, друзі спробували СКАЧАТЬ