Стів Джобс. Марія Сердюк

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ та гарними високими мостами через річку. Там було де розгулятися. Після цього галасливого мегаполіса Джобси опинилися в Маунтін-В’ю. Це невелике містечко в Каліфорнії, яке отримало назву завдяки чудовим краєвидам на гори Санта-Круз: ці гори видно було практично з будь-якої точки міста. Після Сан-Франциско Маунтін-В’ю здавався селом. Вузькі вулички, невисокі – максимум п’ять поверхів – будівлі. Ані широких проспектів, ані багатоповерхівок.

      Однак місто Маунтін-В’ю буяло зеленню: дерева, кущі, квіткові клумби. Від такого розмаїття відтінків зеленого аж очі різало. До того ж містечко було розташоване у Кремнієвій долині – світовому центрі високих технологій. Зараз у Маунтін-В’ю розміщено офіси найбільших корпорацій, наприклад Google, Microsoft, Samsung та інших. А тоді місто лише починало активно розвиватися. І саме тут жили працівники компаній з виробництва електронної техніки. Це й відіграло вирішальну роль у житті Стіва.

      Коли Джобсу-молодшому виповнилося десять років, його захоплення електронікою перетворилося на справжню пристрасть. Понад усе Стіва приваблював практичний бік. Його цікавило геть усе. З чого складається той чи інший прилад? Чому деталі з’єднуються саме в такому порядку? І що буде, якщо поміняти дроти місцями? Чи подаватиме прилад сигнал? Якщо не подаватиме, то чому? А якщо подаватиме, то яким буде цей сигнал? Такий само потужний? Чи, можливо, менший, але змінить частоту? Усе це надзвичайно захоплювало Стіва. Він із головою поринув у вивчення електроніки.

      Район, в якому оселилися Джобси, якнайкраще годився для задоволення інтересу маленького Стіва. У всіх сусідніх будинках мешкали інженери. Вони працювали в компаніях з виробництва електроніки. У вихідні цих інженерів можна було знайти в гаражах, де вони днями щось майстрували. Всі ці дорослі чоловіки з грубими руками та розумними очима із задоволенням відповідали на запитання худорлявого допитливого хлопчиська.

      Колись один із таких інженерів дозволив Стіву погратися із простим вугільним мікрофоном, який він приніс додому з лабораторії. Це був один із перших мікрофонів у світі. Мав він такий вигляд: дві металеві круглі пластини в капсулі, а між ними затиснутий вугільний порошок. Тоді подібні мікрофони вмонтовували в навушники та телефони.

      Пристрій викликав у Стіва невимовний захват. Він буквально замучив інженера мільйоном запитань про цей мікрофон. З чого він зроблений? Як працює? І чому працює саме так, а не інакше? Допитливість Стіва настільки вразила дорослого чоловіка, що він навіть подарував маленькому Джобсу цей мікрофон.

      Отже, в особі цього інженера десятирічний Стів знайшов справжнього першого друга. Чого не скажеш про його однолітків. З ними у Джобса завжди були конфлікти. У школі, наприклад, його вважали ізгоєм. А Стіву просто було нецікаво з однокласниками. Ще б пак! Адже він не міг їм поставити мільйон запитань про виникнення Всесвіту та обговорювати принципи роботи електроніки! Точніше, запитання він ставити міг, та навряд чи хтось із його однолітків дав йому бодай одну відповідь.

Запитання:

СКАЧАТЬ