Максимум успішності. Стратегії і навички для розкриття прихованого потенціалу. Брайан Трейсі

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ року вони підвищать рівень успішності на двадцять-тридцять відсотків. А ще ми не хочемо, щоб нас звинуватили в дискримінації, тож просимо зберегти це в таємниці. Ми не скажемо батькам, а ви не повинні говорити учням, що їх відібрали до цього передового класу».

      Учителі були в захваті. Мрія кожного викладача – навчати клас, повний обдарованих дітей. Вони взялися до навчання з неймовірним ентузіазмом.

      Протягом навчального року класи перевіряли, а за вчителями спостерігали. Здавалося, що вчителі викладали з більшою відданістю. Вони були терплячіші, якщо учні не одразу засвоювали тему. Вони проводили більше додаткових занять після основних. Коли в дитини виникали проблеми із засвоєнням матеріалу, учитель уважав, що проблема у способі викладання, а не в учні.

      Наприкінці навчального року ці три класи були лідерами не тільки в школі, а й у цілому окрузі за результатами стандартизованих тестів. Учні підвищили свою успішність на двадцять-тридцять відсотків проти попереднього року, як і передбачалося.

      Коли оприлюднили результати тестів, директор школи знову запросив учителів до свого кабінету й попросив їх сісти. Він привітав їх з таким чудовим закінченням навчального року. Учителі одноголосно подякували директорові за те, що він доручив їм найобдарованіших дітей. Вони сказали, що викладати легко, якщо маєш таких здібних учнів, і що вони діставали втіху від своєї роботи протягом цього року, як ніколи раніше.

      Тоді директор пояснив їм, що все це було експериментом. Насправді учні не були особливі. Їх обрали лотерейним способом з-поміж усіх учнів цієї школи. Потім їх навмання розподілили по класах цих трьох учителів. Насправді ці діти були доволі посередніми учнями.

      Немає необхідності говорити, що викладачі здивувалися. Як учні змогли досягнути тих хороших результатів, що їм напророкували? Ось тут їм спало на гадку, що причина в тому, що вони виявилися такими гарними викладачами. Саме їхній учительський хист спричинився до цих результатів.

      Тоді директор пояснив, що їх також обрали навмання. На початку навчального року записки з іменами всіх учителів кинули до капелюха, і вони виявилися першими трьома, чиї прізвища витягнули.

      Це те, що називають подвійним сліпим експериментом. Експериментатори не змінили нічого, крім очікувань. Очікування директора від учителів були очевидні й зрозумілі. Він сказав: «Ви – чудові викладачі, і ми очікуємо, що ви досягнете чудових результатів з цими неперевершеними учнями».

      Очікування вчителів щодо учнів були неявні й невисловлені. Вони просто ставилися до дітей так, немов ті мали високий інтелект і очікували від них результатів згідно з повідомленою їм інформацією.

      В обох випадках очікування ґрунтувалися на неправдивій інформації. Проте в обох випадках очікування, висловлені джерелом, що заслуговує на довіру, стали пророцтвом, що здійснилося.

      Це дуже важливо. СКАЧАТЬ