Лікар та душа. Основи логотерапії. Віктор Франкл
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Лікар та душа. Основи логотерапії - Віктор Франкл страница 15

Название: Лікар та душа. Основи логотерапії

Автор: Віктор Франкл

Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»

Жанр: Личностный рост

Серия:

isbn: 978-617-12-4637-9, 978-617-12-4320-0, 978-617-12-4636-2, 978-617-12-4635-5

isbn:

СКАЧАТЬ самостійно, тільки міцніше їх зачиняє. Людина, яка відчайдушно прагне бути щасливою, зачиняє собі дорогу до щастя. Отже, прагнення до уявного «остаточного» життєвого щастя саме по собі неможливе.

      Цінність трансцендентна щодо акту, який має намір її втілити. Вона виходить за межі спрямованої до неї ціннісно-пізнавальної дії, аналогічно до об’єкта пізнання, який також міститься поза актом пізнавання. Феноменологія показала, що трансцендентна якість об’єкта наміру завжди відображена в його змісті. Якщо я бачу світильник, то факт, що він справді є там, де я його бачу, даний мені разом із моїм сприйняттям. Навіть якщо заплющу очі чи повернуся до нього спиною, він усе одно там залишиться. У сприйнятті об’єкта як чогось реального вже закладені його характеристики (саме ті, які я сприймаю), які не залежать від мого чи будь-чийого спостереження. Те саме стосується і пізнання цінностей. Якщо я зрозумів цінність, я сприйняв і те, що вона існує сама по собі, незалежно від того, чи я сприйму її чи ні.

      Розглянемо конкретний приклад. Припустимо, якийсь чоловік зауважує, що врода його партнерки «дана» йому настільки, наскільки він перебуває в конкретному стані, а саме стані сексуального збудження. Він з’ясовує, що з послабленням збудження краса та естетична вартість кудись випаровуються. Тож на цій підставі він доходить висновку, що вроди насправді немає, це лише наслідок викривлення сприйняття надмірною чуттєвістю. Отже, органи його сприйняття не є чимось об’єктивним, це тільки відносні вартості, що залежні від конкретного стану його організму і піддаються його ж суб’єктивним інстинктам.

      Але цей висновок помилковий. Безсумнівно, конкретний суб’єктивний стан є необхідною умовою для того, щоб певні вартості були взагалі очевидні. Безперечно, певна сприйнятливість є необхідним посередником чи органом[18] для сприйняття певних вартостей. Тільки це в жодному разі не спростовує об’єктивність вартостей, а радше їх передбачає. Естетичні та етичні цінності також є предметами сприйняття і, щоб бути зрозумілими, вимагають адекватних дій. У цих діях одночасно відкривається трансцендентність усіх цих об’єктів щодо пізнання, яке їх сприймає, а отже, відкривається й об’єктивність. Це, однак, не змінює наведеного раніше факту: наші цінності, так само як філософське ставлення в кожній конкретній ситуації, дають змогу нам бачити лише певний сегмент світу. Іншими словами, наше бачення обмежене нашою індивідуальною перспективою. Можливо, наші обов’язки містяться в кожному окремому завданні й щоразу змінюються. Об’єктивні цінності стають конкретними обов’язками, сприймаються у формі щоденно змінних вимог та особистих завдань.

      В основі цих завдань певні значення, що можуть бути зрозумілі тільки через виконання цих завдань. Цілком можливо, що цілісність, з якої випливають усі конкретні зобов’язання, ніколи не стане очевидною для окремої людини, обмеженої СКАЧАТЬ



<p>18</p>

Система засобів наукового чи логічного пізнання. (Прим. перекл.)