Название: Правила, які варто порушити. Жити за власним кодексом
Автор: Річард Темплар
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Самосовершенствование
isbn: 978-617-12-4304-0, 978-617-12-4384-2, 978-617-12-4382-8, 978-617-12-4383-5
isbn:
Розумієте, до чого я? Суть у тому, що батьки доходять до всього самостійно в процесі свого батьківства. Правда, декому вдається швидко орієнтуватися, та все одно їм доводиться рухатися ледь не напомацки. Я знаю – сам так робив багато років[3].
Усе це означає, що слід прислуховуватися до батьків, однак не варто боятися ухвалювати власні рішення, щойно ви стаєте достатньо дорослими – чи то в 15, чи в 50 років, це вже вам вирішувати. Ваші батьки роблять усе від них залежне, та, переступивши поріг дорослого життя, ви більше не мусите дотримуватися їхніх порад. Чемно вислухайте, звісно, проте пам’ятайте, що ви самі тепер за все відповідаєте. Батьки часто матимуть рацію, та не завжди.
Не сподівайтеся, що ваші батьки досконалі
«Батьки відповідають за ваше майбутнє»
З’ясувавши, що ваші батьки не є досконалими – і досконалими бути не можуть, – можна зробити логічний висновок, що насправді ви не маєте права звинувачувати їх, раптом вони щось зроблять не так. Вони докладають усіх зусиль.
Припустімо, вам повідомили, що ви повинні, приміром, очолити національну залізницю[4]. Але ви не маєте відповідної освіти. Вас змусили лізти у воду, не розібравши броду. Ви вважаєте, що з першого дня вам усе вдасться? Звісно ні. То чому ж ви тоді розраховуєте, що ваші мама і тато все робитимуть правильно, коли так само, не підготувавшись, з головою поринуть у ваше виховання? На той час, коли вони зрозуміють, як поводитись із немовлям, ви вже вчитиметеся ходити. Щойно вони опанують премудрості нового етапу, ви підете до школи. Коли й там усе ніби налагодиться, ви перетворитеся на підлітка, і знову треба починати з початку.
Щобільше (хоча, поки ви дорослішаєте, ви, можливо, маєте про це дуже приблизне уявлення), їм іще доводиться працювати, виховувати ваших братів і сестер, приділяти увагу власним батькам, долати родинні кризи, розв’язувати фінансові проблеми й вирішувати всі інші справи. Узявши це до уваги, буде не дуже розсудливо покладати на них провину за кожну помилку, якої вони припустилися.
Батьки не мають випробувального терміну, аби з’ясувати, чи здатні вони обійняти свою посаду. Доглядати чужих дітей – зовсім інше. На той час, коли ви зрозумієте, наскільки добре вам удається виконувати свої обов’язки, ви вже не матимете змоги від них відмовитися. І хай виявиться, що вам це не до снаги, що, у біса, ви зробите? Безумовно, більшість батьків, попри все, досить гідно виконує свою роботу, та ніхто не може бути весь час бездоганним.
СКАЧАТЬ
3
Зрозуміло, я сподіваюся, ви
4
Якщо ви живете в такій країні, як Ісландія, де немає залізничного сполучення, вам доведеться вигадати щось рівноцінне.