Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі. Ч. 1. Мигель де Сервантес Сааведра
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі. Ч. 1 - Мигель де Сервантес Сааведра страница 13

СКАЧАТЬ ми коща- (ві),

      Я, як треба, бігать мо- (жу),

      За вівсом хоч би й гало- (пом).

      Я меткий, мов Ласарі- (льйо),[38]

      Що вино в сліпого ви- (крав),

      Підманивши на соло- (му).

Несамовитий Роланд[39]Дон Кіхотові з ЛаманчіСонет

      Великий ти, хоча й не володар,

      Із перів пер, вояк над вояками,

      Звитяжець, не звитяжений віками, —

      Страшний усім могутній твій удар.

      Я знавіснів од Анжеліки[40] чар

      І у світи подався із нестями;

      Блукаючи за дальніми морями,

      Приносив жертви славі на олтар.

      Тобі не рівен я, безсмертя лавра

      Лиш Дон Кіхоту присудили люди,

      Хоч ми обидва в шалі запальні.

      Мені ж ти рівен, бо і скіфа, й мавра

      Зумів скорить, і ми відомі всюди

      Коханням нещасливим нарівні.

Рицар Феба[41]Дон Кіхотові з ЛаманчіСонет

      Рівнятися мені із вами годі,

      Гишпанський Фебе, пане іменитий,

      Хоч був мій меч у світі знаменитий,

      Блищав колись на заході й на сході.

      Не рад я був найвищій нагороді,

      Я знехтував корону й самоцвіти,

      Лиш Кларідьяні[42] прагнучи служити,

      Що сяяла мені в божистій вроді.

      Кохав її, бо сила чар жила в ній;

      Коли ж, було, я розлучався з нею,

      Боялася мене вся піднебесна.

      А ви, Кіхоте, рицарю преславний,

      Безсмертні стали через Дульсінею,

      А через вас вона – вродлива й чесна.

Солісдан[43]Дон Кіхотові з ЛаманчіСонет

      Всі знають, Дон Кіхоте, що дурниці

      У голову віддавна вам запали,

      Проте не скаже ні один зухвалий,

      Щоб ви колись робили вчинки ниці.

      Потугою рицарської правиці

      Неправду ви не раз в бою долали,

      За що вам добре чосу завдавали

      Невігласи, ледаща і п’яниці.

      Коли ж та Дульсінея-верхоумка,

      Уперта в неприступності суворій,

      Не зглянеться на ваше люте горе, —

      Хай вас утішить у нещасті думка,

      Що Санчо Панса – це не той посланець,

      Вона – колода, ви їй – не коханець.

Діалог між Баб’єткою[44] і РосинантомСонет

      Б. Мій друже Росинанте, чом ти схуд?

      Р. Важка робота, а кормів бракує.

      Б. Хіба ж тебе хазяїн не годує?

      Р. Сам бачиш, як цінує він мій труд.

      Б. Не будь ослом, котрий, як прийде скрут,

      На свого пана завжди пащекує.

      Р. Він сам осел. Чи ба, як каверзує:

      Надумав закохатись, шалапут.

      Б. А що тобі?

      Р. Кохати не до речі.

      Б. Та ти філософ!

      Р. Певно, з голоднечі.

      Б. То пожалійся на слугу.

      P. Ox-ox!

      Кому тут, справді, можна пожалітись?

      Що пан, те і слуга; як придивитись —

      Кобилячі в них голови в обох.

      Розділ І,

      де оповідається, СКАЧАТЬ

<p>38</p>

Ласарільйо – герой роману «Життя Ласарільйо з Тормеса, його пригоди й знегоди» (1554) невідомого автора, який вважається першою пікарескою (крутійським романом). Ці твори були написані у формі мемуарів пікаро (крутія, пройди), як правило, вихідця із соціальних низів, який відтворює епізоди свого життєвого шляху, на якому успіхи змінювалися невдачами; соціальні й моральні норми його не обходять, на меті він має суто егоїстичні й матеріальні інтереси. Крутійський роман з Іспанії поширився Європою й, дещо трансформуючись, зберігав свою популярність протягом ХVІІ та ХVІІІ століть.

<p>39</p>

Роланд Несамовитий – герой поеми італійського ренесансного поета Лодовіко Аріосто (1474–1533) «Несамовитий Роланд» (1505–1532). Побудована на матеріалі каролінґського епічного циклу (про Карла Великого, короля франків і його рицарів) й куртуазних романів артурівського циклу (про короля Артура і рицарів Круглого столу). Написана як продовження поеми Маттео Боярдо «Закоханий Роланд», але є цілком самостійним твором. Три головні сюжетні лінії поеми: боротьба з маврами, кохання й несамовитість Роланда та любовна історія мавританського рицаря Руджера й християнської велетки Брадаманти. На цей твір і на «Амадіса Гальського» в романі Сервантеса чи не найбільше посилань.

<p>40</p>

Анжеліка – кохана Роланда, головного героя поеми Аріосто «Несамовитий Роланд».

<p>41</p>

Рицар Феба – герой іспанського рицарського роману Естебана Корбери «Приклад і продовження великих звершень, де наводяться безсмертні діяння Рицаря Феба Троянського і його брата Дона Іспаліана Венґанського, синів великого імператора Флорібасіо» (1576).

<p>42</p>

Кларідьяна – героїня роману «Рицар Феба».

<p>43</p>

Солісдан – іспанські коментатори не ідентифікували це ім’я. Воно може бути вигаданим, перекрученим, чиїмось псевдонімом чи анаграмою, наприклад, Лассіндо, зброєносця одного з персонажів «Амадіса Гальського».

<p>44</p>

Баб’єтка (Баб’єка) – легендарний кінь Сіда. Сід Руй Діас (1043–1099) – реальна особа, один із провідників Реконкісти – відвоювання іспанських земель у маврів. Герой іспанського епосу, зокрема, найзначнішої його пам’ятки «Пісня про мого Сіда» і романсів.