Собака на сіні (збірник). Лопе де Вега
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Собака на сіні (збірник) - Лопе де Вега страница 11

Название: Собака на сіні (збірник)

Автор: Лопе де Вега

Издательство: Фолио

Жанр: Драматургия

Серия: Бібліотека світової літератури

isbn: 978-966-03-5103-5, 978-966-03-7159-0

isbn:

СКАЧАТЬ магістром Калатрави,

      поки меч ваш володарний

      буде білим, не багряним?

      Хай шарлатом висяває

      хрест на грудях, меч при боці,

      ви ж, Хіроне, мужем станьте

      і преславний храм безсмертя

      ваших предків увінчайте!

      Магістр

      Командоре, будьте певні,

      що в усобній цій війні

      я на тій же стороні,

      що й мої шляхетні кревні.

      Якщо нам потрібно взяти

      у бою Сьюдад-Реаль, —

      стане блискавкою сталь

      у руці моїй завзятій.

      І свої, й чужі тепер

      будуть знати, будуть бачить,

      що не згас мій пал юначий,

      відколи мій дядько вмер.

      З піхов вийму я меча —

      зчервоніє він од крові,

      як і хрест наш пурпуровий, —

      хай усяк це поміча!

      Ну, а де ж тепера ви?

      Є у вас якісь солдати?

      Командор

      Їх у мене небагато,

      та хоробрі, як леви, —

      з ними можна світ добуть!

      А в Овечій тій Криниці

      люди смирні, мов ягниці,

      землю орють, скот пасуть,

      всі не зучені до зброї.

      Магістр

      Ви в Криниці живете?

      Командор

      Вибрав я містечко те,

      щоб пожити в супокої…

      Ну, та вам пора давно

      ознаймить васалів збори.

      Магістр

      Ще сьогодні, командоре,

      я ступлю у стремено.

      (Виходять.)

Ява третя

      Майдан в Овечій Криниці.

      Входять Пасквала й Лавренсія.

      Лавренсія

      Не вертався б він довіку!

      Пасквала

      Це такі твої думки?

      Я ж гадала, навпаки, —

      ти в журбу впадеш велику.

      Лавренсія

      Щоб запавсь його і слід

      до Овечої Криниці!

      Пасквала

      Ет, були вже гордівниці, —

      спершу серце наче лід:

      він, мовляв, мені не люб, —

      а тоді з кохання плаче.

      Лавренсія

      Ні, у мене – інша вдача,

      непохилиста, як дуб.

      Пасквала

      Ой Лавренсіє, дивись,

      пить води не зарікайся!

      Лавренсія

      Ні, ніхто не сподівайся,

      щоб спіткнулась я колись!

      Як же вірить командору,

      як любить його мені?

      Він мене посвата?

      Пасквала

      Ні.

      Лавренсія

      А неслави й поговору

      про сеньйора-стрибунця

      скільки ходить по містечку!

      Не одну дурну овечку

      він зоставив без вінця.

      Пасквала

      Та балакаєш ти гарно…

      Лавренсія

      Ти ж, Пасквало, знаєш, мабуть,

      він мене вже з місяць вабить,

      все СКАЧАТЬ