Фундація та Імперія. Айзек Азімов

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ чому мене послали сюди. Я занадто неспокійний для двору. Я вибиваюся з їхнього етикету. Я викликаю роздратування в модників та королівських адміралів, але маю хист керувати людьми та кораблями, тому мене не легко позбутися. Тож Сивенна для мене є певним замінником. Це прикордонний світ, бунтівна та безплідна провінція. Вона розташована далеко – достатньо далеко, щоб задовольнити всіх.

      І тому я байдикую. Тут немає бунтів, які потрібно придушувати, і прикордонні намісники наразі не повстають, принаймні відтоді, як славної пам’яті покійний батько його імператорської величності покарав Маунтеля Парамея, щоб іншим була наука.

      – Сильний Імператор, – пробурмотів Барр.

      – Так, і нам таких потрібно більше. Він мій господар, затямте це. Пам’ятайте, що я дбаю про його інтереси.

      Барр безтурботно стенув плечима.

      – Але як це стосується нашої розмови?

      – Я продемонструю вам це двома словами. Чарівники, про яких я згадував, приходили здалеку, де мало зірок…

      – Де мало зірок, – процитував Барр, – а між ними тече холодний космос.

      – Це поезія? – насупився Ріос. Вірші видалися йому недоречними цієї миті. – Так чи так, вони з Периферії – з єдиного місця, де я можу вільно битися за славу Імператора.

      – І в такий спосіб служити інтересам його імператорської величності і задовольнити власне прагнення узяти до рук зброю.

      – Саме так. Але я повинен знати, з ким битимуся. І тут ви можете мені допомогти.

      – Чому ви так вирішили?

      Ріос неквапом їв тістечко.

      – Бо протягом трьох років я відстежував кожен поголос, кожен міф, кожну дрібничку, що стосується чарівників. І з усього архіву інформації, який я зібрав, є лише два окремі факти, що узгоджуються між собою, а отже, є достеменними. Перший – це те, що чарівники приходять з краю Галактики, що навпроти Сивенни. Другий – що ваш батько якось зустрів щонайсправжнісінького чарівника і розмовляв із ним.

      Старий сивеннець дивився на нього незмигно, і Ріос продовжив:

      – Вам краще розповісти мені все, що знаєте…

      Барр задумливо відповів:

      – Було би цікаво розповісти вам деякі речі. Це буде мій власний психоісторичний експеримент.

      – Який експеримент?

      – Психоісторичний. – На обличчі старого з’явилася неприємна посмішка. Потім він рішуче додав: – Краще випийте ще чаю. Розмова буде довгою.

      Він вмостився на м’яких подушках крісла. Світло від стін набуло відтінків рожевого та кольору слонової кістки, і навіть дещо злагіднило суворий профіль солдата.

      Дуцем Барр почав:

      – Мої знання – це результат двох принагідних факторів: я є сином свого батька і уродженцем цієї країни. Все почалося понад сорок років тому, невдовзі після великої різанини, коли мій батько був вигнанцем у лісах на півдні, а я – стрільцем в особистому флоті намісника. Це, до речі, той самий СКАЧАТЬ