Фундація. Айзек Азімов

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ розповідь субпрефекта не завершилася й після вечері, коли дрібні урядовці одне за одним пішли. Останній акт тріумфального опису розбитих космічних кораблів настав, коли він супроводжував Піренна та Гардіна на балкон і розслабився в теплому повітрі літнього вечора.

      – А тепер, – сказав він з важкою веселістю, – перейдімо до важливих питань.

      – Залюбки, – пробуркотів Гардін, закуривши одну з довгих сигар з веганським тютюном (небагато їх лишилося, подумав він), і перестав розгойдуватися на стільці.

      Високо в небі було видно Галактику, і її схожий на лінзу туманний обрис повільно розтягувався на весь обрій. Нечисленні зірки тут, на самому краєчку Всесвіту, здавалися жалюгідними мерехтливими вогниками.

      – Звичайно, – сказав субпрефект, – усі офіційні обговорення – підписання документів та інші нудні формальності, – які пройдуть перед тим… як ви називаєте свою раду?

      – Рада опікунів, – холодно відповів Піренн.

      – Дивна назва! У будь-якому разі, сьогодні мова не про це. Сьогодні ми могли б поговорити з вами як людина з людиною, еге ж?

      – Це означає… – підштовхнув його Гардін.

      – Тільки те, що я кажу. Тут, на Периферії, певним чином змінилася ситуація, і становище вашої планети стало трохи невизначеним. Було б дуже добре, якби ми з вами порозумілися щодо стану справ. До речі, мере, у вас немає ще однієї такої сигари?

      Гардін неохоче зробив йому одну.

      Ансельм о’Родрік понюхав і задоволено заквоктав.

      – Веганський тютюн! Де ви його взяли?

      – Ми отримали останню партію. Навряд чи ще щось лишилося. І лише космосу відомо, коли ми отримаємо наступну та чи отримаємо взагалі.

      Піренн насупився. Він не курив і, якщо вже на те пішло, терпіти не міг цей запах.

      – Дозвольте мені зрозуміти, ваше високопреосвященство. Ваша місія полягає лише в тому, щоб дещо нам роз’яснити?

      О’Родрік кивнув, випустивши дим після однієї з перших міцних затяжок.

      – У такому разі, вона скоро завершиться. Ситуація з Енциклопедією Фундації така, як і завжди.

      – Ах! І якою ж вона була завжди?

      – Завжди однакова. Це наукова інституція, що підтримується державою та належить до особистого домену його величності Імператора.

      Субпрефекта, схоже, це анітрохи не вразило. Він випустив кільця диму.

      – Це чудова теорія, докторе Піренн. Я уявляю, що у вас є статут з імператорською печаткою, але яка ситуація насправді? Як ви вистоїте проти Смирно? Ви ж розумієте, що від вас до столиці Смирно менше п’ятдесяти парсеків. А як щодо Конома і Дарібоу?

      Піренн відповів:

      – Ми не маємо нічого спільного з будь-якими префектурами. Як частина імператорського…

      – Це вже не префектури, – нагадав о’Родрік. – Це тепер королівства.

      – Тоді королівства. Ми не маємо з ними нічого спільного. СКАЧАТЬ