Притулок. Меделін Ру
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Притулок - Меделін Ру страница 8
Название: Притулок
Автор: Меделін Ру
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Ужасы и Мистика
Серия: Притулок
isbn: 978-617-12-1759-1, 978-617-12-1455-2, 978-617-12-1755-3, 978-617-12-1758-4
isbn:
Він стояв біля дальнього краю столу, а його ліхтарик освітлював стіну, на якій висіло ще більше обрамлених фотографій.
– Це просто жах, – промовив Ден.
– Тихіше, – ледь чутно прошепотіла Еббі.
Вона підійшла до однієї з фотографій і рукавом обережно стерла зі скла пилюку. На світлині було зображено маленьку дівчинку, дев’яти-десяти років, зі світлим волоссям до плечей. Вона стояла, опустивши руку на дерев’яний стовпчик, ніби позувала для портрету. На ній була візерунчаста сукня і гарні прикраси. Але через чоло дівчинки простягався нерівний шрам і щось було не так з її очима.
– Вона виглядає такою засмученою, – сказала Еббі.
Засмученою, що не кажіть. А радше – спустошеною.
Еббі застигла на місці та уважно вдивлялася в знімок – здавалося, що вона поринула в якийсь транс. Дену забракло сміливості пояснити їй, що дівчинці, зважаючи на шрам на чолі і пустоту в її очах, найімовірніше, зробили лоботомію. Які нелюди могли зробити лоботомію маленькій дівчинці?
Фотографія, що висіла поряд, вирвала його з задуми. На ній був пацієнт у наморднику, що виривався з рук двох санітарів у фартухах. Один із санітарів, які стримували його, виглядав дуже зловісно. Ден не міг відірвати від знімка очей. Хто зробив усі ці фотографії чи бодай частину з них? Хто розвішав їх на стіні?
– Не віриться в те, що всім цим бідолахам тут допомагали, – мовив Джордан.
– Вони були хворі, – автоматично відповів Ден.
– І що з того? Це, по-твоєму, гуманно? Та тим лікарям мало по яйцях врізати за те, що не дотримувались клятви Гіппократа.
– Ти й гадки не маєш, що тут відбувалося! – випалив Ден. Тоді схаменувся. Чому це йому хочеться захищати лікарів, які, можливо, зробили лоботомію дитині? Які хотіли катувати людину? Коли він глянув на свої схрещені руки, його пронизав страх, і він поквапився обірвати ніякову тишу. – Гадаю, нам дуже пощастило, що з того часу медицина просунулась далеко вперед.
– Але навіщо залишати це тут?! – зненацька вигукнула Еббі, вказуючи на знімки. Її підборіддя тремтіло. – Вони… жахливі.
– Ну, принаймні це чесно, – відповів Джордан, обіймаючи її за плечі. Еббі відштовхнула його руку. – Ненавиджу, коли люди уникають правди. Та й не варто забувати, що тут було замкнуто.
– Мені начхати, що вони замкнули кабінет. – Вона прикипіла очима до світлини дівчинки. Дену нестерпно захотілося забрати її звідси, поки спустошена дівчинка з фотокартки не простягнула свої руки, щоб затягнути Еббі до себе. Але це, звісно ж, безглуздя.
«Їй не слід тут бути. Її треба відвести в безпечне місце».
Повільно Еббі підняла руки і зняла рамку з гачка. На тому місці, де щойно висіла фотографія, залишилась світла латка. Дівчина притисла рамку до грудей і міцно обхопила СКАЧАТЬ