Співуча пташка. Сесілія Агерн

Чтение книги онлайн.

      Мовчанка.

      Соломон встає з ліжка і, роздягнений, навшпиньках іде через кімнату до дверей. Він заглядає в щілину в дверях і бачить їх: Лору, що сидить на ліжку, і спину Бо.

      – Не хвилюйся, все гаразд, ти не мусиш відповідати на мої питання просто зараз. Але ти розумієш, що ми плануємо?

      – Розумію.

      – Ми зніматимемо сьогодні і завтра, перервемося на вихідні, а потім повернемося в понеділок. Тебе це влаштовує?

      – Я буду з Соломоном на вихідних.

      – Так.

      Ніякова мовчанка.

      – Минулої ночі, Лоро…

      Мовчанка.

      Соломон заплющується, зіщулюється, бажаючи, щоби Бо просто забула про це. Це була перша ніч за десять років, коли Лора спала в іншому ліжку, в іншій кімнаті. Все було іншим. Ті звуки від Бо були новими для Лори, вона їх повторювала, щоб зрозуміти, от і все, він хотів би, щоби Бо збагнула це і заспокоїлася.

      – Емм, минулої ночі я чула від тебе один звук. Коли була в ліжку.

      Лора знову видає той звук, точно відтворюючи задоволений стогін Бо, начебто вона записала його і прокрутила готовий запис у себе в горлі.

      Соломон прикушує губу, намагаючись не засміятися.

      – Так. Цей. – Бо паленіє від сорому.

      – Ти хочеш, щоб він був у твоєму фільмі?

      Соломон знову зазирає через щілину, щоб поглянути на Лору, він помітив зміну в її голосі. Він став жартівливим. Вона жартує з Бо. Бо, своєю чергою, нічого не помічає.

      – Ні! – вона нервово сміється, – розумієш, те, що ти чула, було особистим, інтимна мить між мною і… – Бо робить паузу, не бажаючи згадувати Соломона.

      – Сол, – говорить Лора, промовляючи це ім’я точнісінько так само, як і Бо. Голос Бо злітає з вуст Лори.

      – Господи. Так.

      – Соломон – твій хлопець?

      – Так.

      Соломон сковтує, його серце знов шалено б’ється.

      – Це… добре? – запитує Бо.

      – Добре кому?

      – Тобі. Добре для тебе, – відповідає Бо, збентежившись.

      Лора ніяково прокашлюється, але це не її кашель, це кашель Соломона. Вона кидає швидкий погляд у бік дверей, і він розуміє, що вона помітила, що він їх слухає. Він усміхається і йде в душ.