Співуча пташка. Сесілія Агерн

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      – Ой, – він лізе в кишеню і дістає телефона.

      П’ять пропущених дзвінків від Бо, а потім – три повідомлення, дедалі роздратованіші.

      Він кладе його екраном на стіл, не звертаючи уваги.

      – Звідки ти взнала Тома?

      – Знову питання.

      – Бо ти мені цікава.

      – А ти мені цікавий.

      – То запитай щось у мене, – всміхається він.

      – Дехто взнає людей інакше, – її очі пронизують так, що в нього починає калатати серце.

      – Гаразд, – він відкашлюється, і вона знову абсолютно точно відтворює цей звук. – Ми – я, Бо і Рейчел – знімали документальний фільм про Джо і Тома. Ми провели з ними рік, спостерігали за кожним їхнім рухом. Наскільки я знаю Джо і Тома, вони не зналися взагалі ні з ким, крім постачальників і покупців, і навіть з тими не дуже часто спілкувалися, вони були геть самі, все життя. Я не уявляю, як Том міг зустріти твою бабусю.

      – Вони познайомилися через мою маму, яка приносила їм їжу й необхідні речі. Вона прибирала в їхньому будинку.

      – Це ж робить Бріджит.

      – Перед Бріджит.

      – Як давно це було? – запитує Соломон, схилившись до неї, йому страшенно цікаво, вішає вона локшину йому на вуха чи ні. Йому здається, що це правда.

      – Двадцять шість років тому, – відповідає вона. – Або трохи давніше.

      Він дивиться на неї, поступово усвідомлюючи все. Лорі двадцять шість років. Том допоміг її бабусі. Її мати була домогосподаркою в їхньому будинку двадцять шість років тому.

      – Том був твоїм батьком, – каже він тихим голосом.

      Це, здається, стурбувало її, і вона озирається навколо, відтворюючи дзвін келихів, розбиту пляшку в сміттєвому ящику, дзенькіт льоду. Один звук перетікає в інший, вони змішуються, мов її страждання.

      Він настільки вражений тим, як він прийшов до цього усвідомлення, і ще більше – тим, що це правда. Він накриває рукою її руку.

      – Тоді ще більш прикро, що тобі довелося дізнатися про його смерть саме так.

      Вона відтворює його звук, його кашель, хоча він і не кашляв зараз, але для неї цей звук пов’язаний з його ніяковістю, мабуть, так вона хоче сказати йому, що почувається ніяково, намагається показати, що вона відчуває, нагадуючи йому моменти, коли він сам так почувався. Може, ці її звуки – це її особлива мова. Може, він геть збожеволів, витрачаючи стільки часу і так вірячи в когось, кого Бо вважає дурною чи взагалі розумово відсталою. Але жінка, що зараз сидить перед ним, зовсім не здається йому дурною.

      – Лоро, чому ти покликала мене сьогодні?

      Вона дивиться на нього, тими чарівливими зеленими очима.

      – Тому що, крім Тома, ти єдина людина, яку я знаю.

      Соломону ніколи не доводилося бути єдиним, кого хтось знає. Йому це здається незвичним, у цьому відчутна якась особлива близькість. І про це не можна думати легковажно, це величезна відповідальність. Це варто плекати.

      6

      Наступного ранку знімальна СКАЧАТЬ