Стратегії геніїв. П’ять найважливіших уроків від Білла Ґейтса, Енді Ґроува та Стіва Джобса. Майкл Кусумано
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Стратегії геніїв. П’ять найважливіших уроків від Білла Ґейтса, Енді Ґроува та Стіва Джобса - Майкл Кусумано страница 6

СКАЧАТЬ з виробництва напівпровідників. Шість років по тому, коли Ґроув пішов з посади CEO, мікросхеми Intel були встановлені на близько 80 % комп’ютерів, що були в продажу. Крім того, компанія стала рушійною силою для центрів обробки даних і, зрештою, уже забезпечувала процесорами близько 90 % серверів по всьому світі. Тим часом логотип Intel Inside набув широкої популярності. Із виробника комплектувальних частин, відомого здебільшого вузькому колу фахівців, Intel перетворилася на лідера технології та власника одного з найцінніших брендів у світі.[8]

Білл Ґейтс і Microsoft

      Народившись 1955 року, майже на двадцять років пізніше за Ґроува, Білл Ґейтс мав зовсім інший життєвий старт. Він ріс у Сіетлі в привілейованій сім’ї впливового юриста та відомої громадської активістки. Наприкінці 1960-х, ще в середній школі, Ґейтс відкрив для себе комп’ютери й одразу захопився програмуванням. У старших класах він написав програму, яку адміністрація використовувала для складання навчальних планів. Разом зі своїм однокласником Полом Алленом він навіть заснував невеличку компанію, яка працювала над фіксацією данних про дорожній рух. Ґейтс вступив до Гарварду 1973 року, але за два роки покинув навчання, щоб 1975 року разом з Алленом заснувати Microsoft.

      Microsoft починала з малого. Спочатку Ґейтс і Аллен адаптували мову програмування BASIC для Altair 8800 – бюджетного міні-комп’ютера для аматорів-ентузіастів, який працював на одному з перших процесорів Intel.

      Великий прорив стався 1980 року, коли IBM, поспішаючи вивести на ринок свій перший комп’ютер, звернулась до Ґейтса за операційною системою – програмою, що працює з мікропроцесором для обробки рутинних, але потрібних обчислювальних функцій. Не маючи потрібної власної оперативної системи, Microsoft придбала її в місцевої компанії, змінила бренд на DOS і передала її компанії IBM на неексклюзивних правах.[9] Щойно персональні комп’ютери IBM набули масового попиту, Microsoft стала єдиновладним лідером галузі завдяки продажу DOS також і конкурентам IBM. DOS була програмною платформою персональних комп’ютерів, доки Microsoft не презентувала систему Windows, яку від 1990 року почали продавати у великих обсягах.

      Тим часом Microsoft стала беззаперечним лідером на ринку застосунків,[10] почавши 1982 року з першої версії Excel, слідом за якою вийшов текстовий редактор Word. 1990 року було запущено пакет прикладних програм Office. Загалом, до 1985 року завдяки продажам мов програмування, операційних систем і застосунків щорічний дохід компанії перевищив 100 мільйонів доларів, що допомогло Microsoft стати загальновідомим брендом.[11] До 1987 року компанія вже обійшла свого конкурента, фірму Lotus (виробника популярного табличного процесора 1-2-3), щоб стати найбільшою у світі компанією в галузі програмного забезпечення для ПК з майже 350 мільйонів доларів прибутків.[12] Три роки по тому продажі Microsoft перевищили 1 мільярд доларів.

      Поява інтернету в 1990-ті роки загрожувала підривом ролі ПК – наріжного каменя бізнесу Microsoft. Ґейтс прийняв виклик, спрямувавши ресурси СКАЧАТЬ



<p>8</p>

На підтвердження популярності бренда Intel, кількість звернень за запитом «Intel» у пошуковій системі Lexis-Nexis зростає від 161 1986 року до 3 923 1998 року.

<p>9</p>

Manes S. Gates: How Microsoft’s Mogul Reinvented an Industry – and Made Himself the Richest Man in America / Manes S., Andrews P. – New York: Doubleday, 1993. P. -174.

<p>10</p>

Застосунок – прикладна комп’ютерна програма, що дозволяє вирішувати конкретні завдання користувача.

<p>11</p>

Wallace J. Hard Drive: Bill Gates and the Making of the Microsoft Empire / Wallace J., Erickson J. – New York: John Wiley & Sons, 1992. – P. 306–307.

<p>12</p>

Manes S. Gates: How Microsoft’s Mogul Reinvented an Industry – and Made Himself the Richest Man in America / Manes S., Andrews P. – New York: Doubleday, 1993. – P. 347.