На кучерявих берегах Бугу. Анна Edelweiss

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ сісти, та вона відмовилася, попрямувавши просто до картин, що стояли безладною купою під стіною. Вона взяла одну з них, потім другу, третю… Він мовчки спостерігав біля столу, намагаючись за найменшим порухом м’язів її обличчя вгадати реакцію.

      Нарешті вона переглянула картини і спрямувала свій погляд на нього:

      – У вас талант. І неабиякий. Я відчула це з першої картини. А нинішні творчі негаразди тимчасові. Не треба впадати у відчай. Дайте відпочити вашому Рафаелю. Мине якийсь час, і вам знову захочеться працювати. Повірте мені, з багатьма митцями траплялося подібне. Але криза минала, і вони знову поверталися до життя. Криза завжди переслідує митця, бо він (пам’ятайте!) – у вічному пошуку. А тепер скажіть, де ви плануєте зустрічати Новий рік?

      Його пальці почали нервово перебирати пензлі на столі:

      – Удома…

      – До вас мають прийти друзі?

      – Ні, – він одвів очі вбік. – Я вже досить давно з ними не бачився.

      – То ви хочете святкувати насамоті?

      – Так… Але ні, – він спохопився. Відчув, як хтось із середини підказував: «Ну ж бо, давай, запроси! Не будь таким дурнем. Адже раніше ти не боявся запрошувати своїх подружок. Давай…». – Чи могли б ми зустріти сьогоднішнє свято разом? – В голову вдарила гаряча хвиля.

      Її очі зблиснули міріадами зірок, а на чітко окреслених устах заграла посмішка.

      – Гаразд. Зустрінемо разом.

      Він не міг повірити! Його серце несамовито калатало, а рука так здавила тюбик із фарбою, що той тріснув, і жовтий кадмій поліз крізь пальці тоненькою цівкою просто на стіл. Врешті-решт він спам’ятався і підніс руку до очей: фарба лишила на ній якийсь абстрактний малюнок. Він перевів погляд на незнайомку і обидва враз засміялися.

      – А ви імпульсивний… – сказала вона і засміялася ще раз. – Але якщо ми вирішили зустрічати Новий рік разом, то маємо відповідно підготуватися. У вас є шампанське?

      – Ні, на жаль, немає.

      – Але ж який Новий рік без шампанського?! То давайте вирішимо так: ви зараз ідете по крамницях за всім необхідним до столу, а я тим часом приведу до ладу ваше помешкання. Гаразд? А тепер вирушайте і без шампанського не вертайтеся!

      Вона вивела його з кімнати.

      Він знову опинився на центральній вулиці. Сутінки невпинно наступали на місто, тягнучи за собою оксамитовий шлейф ночі. Перші ліхтарі вже встигли порозливати жовто-блакитну акварель, а думки бджолами роїлися навколо одного-єдиного питання: хто ця прекрасна незнайомка і звідки вона?

      Здійснивши похід по крамницях, вирушив у зворотню путь. Ноги несли вперед швидше за звичайне, а душа переживала важкі хвилини. Йому хотілося скоріше додому, туди, де на нього чекає жінка з дивовижними очима. І в той же час страх прийти і нікого там не побачити вносив у душу неспокій. Іноді йому здавалося, що все це – продовження сну.

      Наближаючись до дверей власного помешкання, почав подумки молитися, чого ніколи раніше не робив. Від хвилювання руки дрижали і ключ ніяк не хотів заходити у замкову щілину. СКАЧАТЬ