Світанок української держави. Люди, соціум, влада, порядки, традиції. Віктор Горобець

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ фіксували полковими реєстрами, в які вписували полки військових товаришів. Перебування в статусі військового товариша могло стати щаблем у наближенні до корпорації бунчукового товариства. Як, власне кажучи, й посідання урядів полкової старшини. Перепусткою до групи військових товаришів могла стати як особиста служба претендента на посаді сотника чи котрогось із членів полкового уряду, так і «служба предков».

      Причому, якщо у випадку з «урядовою» старшиною непотизм ще хоч якось маскувався згадками про ту чи іншу службу кандидата як підставу для його призначення на високий уряд, то при здобутті чинів бунчукових, військових і значкових товаришів фактор родинного зв’язку часто-густо виступав уже як цілком законний і самодостатній аргумент. Так, із 41 козака, які у середині XVІІІ ст. належали до середовища бунчукових товаришів Ніжинського полк у, за ознаками родинної належності до товариства було включено 21 особу, а саме – 16 синів бунчукових товаришів, 2 синів сотника, по 1 сину генерального старшини, полковника і компанійського полковника[82]. За службу в ранзі сотників, канцеляристів, значкових і військових товаришів потрапило лише 8 осіб. Причому не обов’язково саме служба стала причиною їх включення до цієї категорії привілейованих безурядових старшин, адже частина з них також належала до відомих старшинських родів. Але вони встигли хоч якось послужити Війську Запорозькому.

      Так само потенційним резервом поповнення категорії бунчукових, які отримали це звання не за свою службу, а через родинні та свояцькі зв’язки, може бути й чимала група (12 осіб), котрі не представили патент при звірці. Ще більш переконлива перевага за тими, хто включався до числа бунчукових за родинною належністю, спостерігається у Стародубському полку, де із загальної кількості (41 бунчуковий товариш) 27 осіб були записані як діти бунчукових, генерального старшини, полковника, сотника, значкового.

      Або, скажімо, у Лубенському полку, де серед 31 бунчукового товариша родинні зв’язки як рушій службової кар’єри були актуальними для 22 осіб (тобто приблизно 60 %). Загалом у межах Гетьманату зі встановлених мною 214 службових кар’єр бунчукових товаришів майже половина (106) базувалися винятково на родинній спорідненості, ще 43 особи не пред’явили документи, і лише 65 «показали» хоч якусь службу (іноді доволі далеку від козацької специфіки – «з писарства консисторського», «з перекладачів Іноземної колегії» тощо)[83].

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

      Примітки

      1

СКАЧАТЬ