Маленький світ. Марта Коваленко
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Маленький світ - Марта Коваленко страница 2

СКАЧАТЬ обходилося без чаклуна. Попереду всіх йшов Зуф. Він зупинявся час від часу біля велетенських стовбурів, прислухаючись та розмовляючи з рослинами. А потім вказував на те, яке можна було зрубати.

      – Як ти думаєш, вони справді йому щось говорять? – прошепотів Форо, уважно стежачи за діями чаклуна.

      – Не знаю, але усі стовбури тих дерев, які ми зрубали, вже починали відмирати. Тобто зовсім скоро вони б були сухими.

      Форо приклав вухо до дерева і завмер:

      – Тихше! Я чую! Воно говорить, що не хоче стати стільцем, чи ложкою на нашому столі. А хоче, щоб Тей швидше знайшов собі наречену і одружився!

      – Так і говорить? – посміхнувся Тей.

      – Точнісінько так! Тихше, воно навіть говорить на кому. На сусідці Айні. Хоч вона й товста, як отой старий дуб, і неповоротка як ведмідь, та все ж дружиною буде гарною та…

      Форо не договорив, бо Тей ухвативши велику палицю, погнався за ним по лісі. Хоч Форо був не худим, та бігати вмів швидко. Тей так і не зміг його наздогнати. Лише слухав його веселий регіт, та сміявся сам, доки суворий погляд Зуфа не зупинив їх обох.

      – На сьогодні досить! – сказав він. – Дерева занадто мокрі від дощу, та й вечоріє швидко. Продовжимо завтра вранці.

      Емби мовчки побрели з лісу.

      – Дядьку Зуфе, адже скоро свято примирення, чи будете ви цього року розповідати майбутнє? – запитав Форо, йдучи поряд з чаклуном.

      – Що ти хотів би знати, чого не знаєш?

      – Цікаво як доля складеться, скільки дітей буде, ще щось…

      – Якщо розуму наберешся, то станеш добрим ембом: чоловіком та батьком. А коли ні, то ніякі пророцтва не допоможуть.

      Форо замовк і насупився.

      – Так, за два тижні свято примирення, – продовжував старий, – приходьте обоє, а ти Тею і Сіду приведи, обов’язково!

      Тей погоджуючись махнув головою, а потім пригадав минулорічне свято. Цього дня емби не працюють. Вони збираються на галявині біля самого підніжжя гори, запалюють вогнища. Чаклун читає молитви, і кожен з ембів просить пробачення у того кого образив, а ще дякують лісу, річці, за використання їх дарів. Миряться навіть ті, хто довго не спілкувався, тримаючи образу.

      Самою цікавою частиною свята є пророцтво. Жінки виконують ритуальний танок навколо вогнища, а чаклун скликає на допомогу духів, і розповідає майбутнє тому хто просить про це.

      – Тею, коли Беш прийде на свято і буде просити тебе пробачити його, ти це повинен будеш зробити, – проказав Форо, коли вони зосталися самі. Тей поглянув на друга і зрозумів, що ця думка ще не приходила йому у голову. Саме словосполучення «пробачити Беша» здавалося неможливим.

      – У такому разі мене на святі не буде.

      – І чому я досі не знаю, що між вами трапилося? – з запалом запитав Форо. – Ти мені не довіряєш чи що?!

      – Вибач, мабуть я давно повинен був тобі розповісти. Це дуже болюча для мене тема. Гаразд, пам’ятаєш Лое? Кілька СКАЧАТЬ