список вакансій і варіантів працевлаштування в нашому і всіх сусідніх містечках закінчувався і Дядько був не в настрої заходити на чергове коло, а нерозтрачена енергія ще вирувала в його самоварному тілі, то він брався за створення принципово нових професій і родів занять в історії людської цивілізації. Позаяк тітка Джинджер раз і назавжди перегородила своїм двохсотфунтовим торсом і шестирозмірним бюстом шлях Дядька в дрібний і середній бізнес, що вимагав хоч найменших грошових вкладень (на великий у нього вистачало ідей, не вистачало кредитоспроможності, особливо після тієї дохлої історії з розведенням песця в умовах напівпустелі), то Дядькові нічого не залишалось, як періодично намагатися захоплювати неосяжний ринок із надання послуг для населення, що нічого не підозрювало. На жаль, більша частина потенційних, але недалеких клієнтів нашої найближчої округи не була готова до таких сміливих експериментів як: психоаналіз і персональний гороскоп для великої рогатої худоби або масовий гіпноз із психозом і поголовною здачею домашніх шкідників на справедливий суд господарів. Щоправда, ідея міжзоряної експедиції на Венеру 2024 року знайшла своїх прихильників у вигляді Малюка Кіда, довгожителя нашого містечка, першого і єдиного учасника цього сміливого і, очевидячки, дуже потрібного для всього людства проекту. Дядько завалився до Малюка просто на його дев’яносторіччя і вручив йому щойно виготовлений власноруч буклет, зроблений із розірваної коробки з-під відеокасети із зображенням Чейсі Лейн у досить відкритому зоряному костюмі з одного боку і намальованої фломастером ракети з крилами та пропелером з іншого, з підписом: «Лети або здохни!» Малюк відразу ж вибрав летіти і тут же зробив вступний внесок у розмірі $19,99. Наступного ранку все місто було в курсі цієї історії, а Малюка Кіда було успішно перейменовано на Астронавта Кіда, а потім на просто Астронавта. Наступні п’ять років на свої дні народження він справно отримував шоломофони та гермошоломи, штурвали та шматки обшивки «Челленджера», каністри з авіаційним бензином, консерви з терміном зберігання більше тридцяти років, а також обважнювальний водолазний пояс, аби не так бовтало в невагомості, а також весь інший непотріб, який йому неодмінно знадобиться в польоті. Ініціатором більшості подарунків, як неважко здогадатися, виступав сам Дядько. Але, на жаль, для оточення і, напевно, на щастя для самого себе, Малюк Кід, він же Астронавт, зрештою вирушив у подорож до зірок без нічого, прихопивши лише свою душу в жовтні 1995 року. На могилі ж із його тлінним тілом лежить скромна пам’ятна плита: «Тут спочиває Малюк Кід, перший і єдиний астронавт нашого міста».
Повернімося до Дядька. Так от, головним його захопленням була не постійна звичка міняти роботу і навіть не умертвіння морального обличчя сусідів, там він не зустрічав ніякого опору – досягти вершин його сарказму, а тим більше поборотися з ним на рівних не було до снаги нікому зі смертних. Справжньою пристрастю Дядька були суперечки. О так! Тут він розкривався
СКАЧАТЬ
