Название: Кмітливіші, швидші, кращі. Секрети продуктивності в житті та бізнесі
Автор: Чарлз Дахіґґ
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Самосовершенствование
isbn: 978-617-12-2642-5,978-617-12-2643-2,978-617-12-2280-9
isbn:
ІІІ
За останні десятиріччя в економіці сталися зміни, і великі компанії, що обіцяли довічну зайнятість, дедалі більше тепер звертаються до фрилансерів і мігрантів, через що зросла вага мотивації. У 1980 році понад 90 % працівників в Америці звітували босу.[18] Сьогодні більш як третина зайнятих американців – фрилансери, контрактники чи інші тимчасові працівники.[19] Успішні працівники в новій економіці самі планують свій час і використання зусиль.[20] Вони знають, як визначати мету і послідовність задач та обирати проект для реалізації. Згідно з дослідженнями, люди, здатні до самомотивації, заробляють більше, ніж не самозайняті, вони щасливіші й виявляють більше задоволення родиною, роботою і життям.
Підручники з керівництва й практичні порадники часто пишуть про самомотивацію як статичну рису нашої особистості або результат математичного аналізу неврологічного процесу, коли ми підсвідомо порівнюємо зусилля й винагороду. Проте науковці кажуть, що мотивація виходить за ці межі. Мотивація – це радше навичка, як-от вміння читати й писати, котрої можна навчитись і котру можна вдосконалювати. Науковці встановили, що у людей мотивація краща, якщо у них правильно організована практика. Нюанс у тому, кажуть дослідники, що треба зрозуміти: передумовою мотивації є віра в те, що ми керуємо нашими діями й оточенням. Щоб мотивуватися, нам треба відчувати, буцім ми керуємо ситуацією.
«Потреба керувати[21] – біологічний імператив», – написала група психологів з Колумбійського університету в часописі «Трендз ін когнітив саєнсиз» у 2010 році. Коли люди вірять, буцім вони керують, вони наполегливіше й напруженіше працюють. Назагал вони більш упевнені й швидше долають невдачі.[22] Люди, які вважають, що цілком володіють собою, живуть довше за своїх однолітків.[23] Цей інстинкт керування настільки важливий для розвитку нашого мозку, що немовлята, щойно навчившись самостійно харчуватися, починають чинити дорослим опір, хоча в протилежному випадку їжа простіше потрапляла б їм до рота.[24]
Прийняття рішень – один зі способів довести собі, що ми чимось керуємо. «Кожен вибір – нехай і невеличкий – посилює відчуття контролю й самоефективності», – написали колумбійські дослідники. Навіть якщо рішення не дає ніякої користі, люди хочуть мати свободу вибору.[25] «Тварини й люди віддають перевагу вибору перед не-вибором, навіть якщо з того вибору нема ніякої вигоди», – зауважив Дельґадо в статті, опублікованій у часописі «Сайколоджікал саєнс» 2011 року.[26]
З СКАЧАТЬ
17
Додатково про роботу Дельґадо можна прочитати у вид.: Elizabeth M. Tricomi, Mauricio R. Delgado, and Julie A. Fiez, “Modulation of Caudate Activity by Action Contingency,” Neuron 41, no. 2 (2004): 281 – 92; Mauricio R. Delgado, M. Meredith Gillis, and Elizabeth A. Phelps, “Regulating the Expectation of Reward via Cognitive Strategies,” Nature Neuroscience 11, no. 8 (2008): 880 – 81; Laura N. Martin and Mauricio R. Delgado, “The Influence of Emotion Regulation on Decision-Making Under Risk,” Journal of Cognitive Neuroscience 23, no. 9 (2011): 2569 – 81; Lauren A. Leotti and Mauricio R. Delgado, “The Value of Exercising Control over Monetary Gains and Losses,” Psychological Science 25, no. 2 (2014): 596–604; Lauren A. Leotti and Mauricio R. Delgado, “The Inherent Reward of Choice,” Psychological Science 22 (2011): 1310 – 18.
18
“Self-Employment in the United States,” Monthly Labor Review, U.S. Bureau of Labor Statistics, September 2010, http://www.bls.gov/opub/mlr/2010/09/art2full.pdf.
19
Управління підзвітності уряду 2006 року провело дослідження й виявило, що 31 % робітників працює на тимчасовій роботі.
20
Michelle Conlin et al., “The Disposable Worker,” Bloomberg Businessweek, January 7, 2010.
21
Michelle Conlin et al., “The Disposable Worker,” Bloomberg Businessweek, January 7, 2010.
22
Diana I. Cordova and Mark R. Lepper, “Intrinsic Motivation and the Process of Learning: Beneficial Effects of Contextualization, Personalization, and Choice,” Journal of Educational Psychology 88, no. 4 (1996): 715; Judith Rodin and Ellen J. Langer, “Long-Term Effects ofa Control-Relevant Intervention with the Institutionalized Aged,” Journal of Personality and Social Psychology 35, no. 12 (1977): 897; Rebecca A. Henry and Janet A. Sniezek, “Situational Factors Affecting Judgments of Future Performance,” Organizational Behavior and Human Decision Processes 54, no. 1 (1993): 104 – 32; Romin W. Tafarodi, Alan B. Milne, and Alyson J. Smith. “The Confidence of Choice: Evidence for an Augmentation Effect on Self-Perceived Performance,” Personality and Social Psychology Bulletin 25, no. 11 (1999): 1405 – 16; Jack W. Brehm, “Postdecision Changes in the Desirability of Alternatives,” The Journal of Abnormal and Social Psychology 52, no. 3 (1956): 384; Leon Festinger, A Theory of Cognitive Dissonance, vol. 2 (Stanford, Calif.: Stanford University Press, 1962); Daryl J. Bem, “An Experimental Analysis of Self-Persuasion,” Journal of Experimental Social Psychology 1, no. 3 (1965): 199–218; Louisa C. Egan, Laurie R. Santos, and Paul Bloom, “The Origins of Cognitive Dissonance: Evidence from Children and Monkeys,” Psychological Science 18, no. 11 (2007): 978 – 83.
23
E. J. Langer and J. Rodin, “The Effects of Choice and Enhanced Personal Responsibility for the Aged: A Field Experiment in an Institutional Setting,” Journal of Personality and Social Psychology 34, no. 2 (1976): 191-98.
24
Margaret W. Sullivan and Michael Lewis, “Contextual Determinants of Anger and Other Negative Expressions in Young Infants,” Developmental Psychology 39, no. 4 (2003): 693.
25
Leotti and Delgado, “Inherent Reward of Choice.”
26
Psychological Science in 2011 Ibid.