Відьмак. Меч призначення. Анджей Сапковський
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Відьмак. Меч призначення - Анджей Сапковський страница 15

СКАЧАТЬ аргумент, відьмаче, – сказала Йеннефер, під’їхавши до них іззаду на своєму великому вороному. – А ти, Доррегараю, стеж за тим, що плетеш.

      – Я не звик приховувати своїх поглядів.

      Йеннефер в’їхала між ними. Відьмак зауважив, що золоту сіточку на волоссі замінила пов’язка зі скрученої білої хустки.

      – Якнайшвидше почни їх приховувати, Доррегараю, – сказала вона. – Особливо від Нєдаміра і Рубайл, які вже підозрюють, що ти маєш намір зашкодити їм убити дракона. Доки ти лише говориш, вони сприймають тебе як незагрозливого маніяка. Але якщо ти спробуєш щось придумати, вони скрутять тобі в’язи скоріше, ніж устигнеш зітхнути.

      Чародій презирливо й безтурботно посміхнувся.

      – А крім того, – продовжувала Йеннефер, – поширюючи ці погляди, ти підриваєш повагу до нашої професії й покликання.

      – І чим саме?

      – Свої теорії можеш застосовувати до будь-яких створінь чи комашні, Доррегараю. Але не до драконів. Бо дракони є найгіршими й природними ворогами людей. І тут йдеться не про занепад людської раси, а про її виживання. Щоб вижити, треба розправитися з ворогами, з тими, хто може це виживання унеможливити.

      – Дракони не є ворогами людства, – втрутився Ґеральт.

      Чародійка глянула на нього й посміхнулася. Одними губами.

      – Щодо цього, – сказала, – залиш можливість оцінювати нам, людям. Ти, відьмак, не призначений для оцінювання. Ти – для роботи.

      – Як запрограмований безвільний голем?

      – Ти сказав, – холодно відповіла Йеннефер. – І сказав влучно.

      – Йеннефер, – сказав Доррегарай. – Як для жінки із твоєю освітою і твого віку ти говориш дивні бздури. Чого це саме дракони стали в тебе головними ворогами людства? Чому не інші, стократ гірші створіння, ті, які мають на совісті стократ більше жертв, аніж дракони? Чому не гіррікі, вилохвости, мантикори, амфісбени чи грифони? Чому не вовки?

      – Я скажу тобі чому. Перевага людини над іншими видами та расами, її боротьба за належне місце у природі, за життєвий простір, стають значимі тільки тоді, коли остаточно зникає кочівництво, мандри з місця на місце у пошуках їжі, відповідно до природного календаря. Інакше не досягнути потрібного темпу приросту, бо людська дитина досить довгий час не є самостійною. Тільки перебуваючи в безпеці за мурами міста чи фортеці, жінка може народжувати у потрібному темпі, чи то – щороку. Плідність, Дорреґараю, це розвиток, це умова виживання і домінування. І тут доходимо до драконів. Тільки дракон, на відміну від інших потвор, може загрожувати містам чи фортецям. Якби драконів не знищили, люди б заради безпеки розпорошувалися, а не гуртувалися, бо драконів вогонь у густо забудованому поселенні – це кошмар, це сотні жертв, це страхітлива погибель. Тому, Дорреґараю, дракони мусять бути знищені до останнього.

      Доррегарай подивився на неї з дивною посмішкою на вустах.

      – Знаєш, Йеннефер, не хотів би я дожити до тієї миті, коли реалізується твоя ідея про панування СКАЧАТЬ