Колиска для кішки. Курт Воннеґут

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ жалюгідний сучий сину, – кажу йому, – щоб потім не нарікав, ніби я для тебе нічого не зробив». Тут заходить інший хлопець та й каже, що звільняється з Дослідної лабораторії, – мовляв, що б учені не розробляли, з цього все одно вийде зброя, так чи інакше. Сказав, що не хоче надалі допомагати політикам у їхніх клятих війнах. Його ім’я було Брид. Я спитав, чи він не родич голови клятої Дослідної лабораторії. Він сказав: «Так, будь я неладен». Сказав, що він і є клятий син голови Дослідної лабораторії.

      13

      Трамплін

      Боже, боже, яке ж огидне це місто, Іліум!

      «О Боже, – каже Боконон, – які ж огидні ці міста, усі до одного!»

      Мокрий сніг падав крізь непорушну завісу туману. Було ще дуже рано. Я їхав у «Лінкольні» з доктором Ейсою Бридом. Мене нудило, вчорашня пиятика ще давалася взнаки. Доктор Брид сидів за кермом. Колеса машини раз у раз наштовхувались на колії давно занедбаної трамвайної лінії.

      Брид був старий з рожевими щічками, безперечно, заможний, дуже добре вдягнений. Увічливий, оптимістичний, розумний та незворушний. Я ж, навпаки, почувався колючим, недужим циніком. Я пробув із Сандрою всю ніч.

      Душа моя смерділа, як палене котяче хутро.

      Людей я бачив виключно в чорних тонах, і про доктора Ейсу Брида я знав тепер дещо погане – Сандра мені розповіла.

      Сандра розповіла, що в Іліумі всі впевнені, буцімто доктор Брид колись був закоханий у дружину Фелікса Гоніккера. «Багато хто вважав, – сказала вона, – що Брид був батьком усіх трьох дітей Гоніккера».

      – Вам доводилось раніше бувати в Іліумі? – раптом спитав доктор Брид.

      – Ні, я тут уперше.

      – Це місто сімейне.

      – Тобто?

      – Нічне життя майже відсутнє. Кожен дбає переважно про свою родину, свій дім.

      – Якщо так, то це найздоровіший спосіб життя.

      – Саме так і є. Маємо дуже низький рівень молодіжної злочинності.

      – Чудово!

      – Історія Іліума, до речі, вельми цікава.

      – Та невже? Дуже цікаво!

      – У давні часи він слугував трампліном, так би мовити.

      – Трампліном?

      – Для переселенців, що прямували на Захід.

      – Он як…

      – Тут люди забезпечували себе речами, необхідними в дорозі.

      – Дуже цікаво!

      – Приблизно на тому ж місці, де зараз розташована Дослідна лабораторія, тоді знаходився старий форт. Там тримали злочинців зі всього округу, а також здійснювали публічні страти.

      – Отже, злочини й тоді до добра не доводили, як і в наші часи.

      – У 1782 році там повісили чоловіка, котрий убив двадцять шість осіб. Мені здається, що було б варто комусь написати книгу про нього. Звали його Джордж Майнор Моуклі. На ешафоті він заспівав. Сам склав пісню заради такої нагоди.

      – І про що ж він співав?

      – Слова пісні СКАЧАТЬ