Байстрючка. Марія Хімич
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Байстрючка - Марія Хімич страница 4

СКАЧАТЬ справжнього біологічного батька, здалося, що в мене вставили останній шматочок пазла, якого не вистачало для повноцінного малюнку моєї свідомості й без якого вона була неповноцінною та розхлябаною.

      Варварка помилялася – для мене було дуже важливо знати, хто мій батько, це дуже важливо для кожного. Їй добре – вона знала свого тата, спілкувалася з ним, відчувала його любов. Тому сестра й не може мене зрозуміти. Так само й мама, яка виросла в багатодітній дружній сім’ї, де батько з матір’ю жили душа в душу.

      А я – безбатченко, котра ніколи не знала, що це таке – мати тата. Мама втихомирила власну совість і відбілила своє добре ім’я, записавши нагуляну дитину на першого чоловіка. А Геник, варто віддати йому належне, жодним чином не піддав сумніву, що інша дівчинка – не його «виробництва».

      Коли він двічі або тричі (уже не пам’ятаю точно) приїжджав відвідувати нас, своїх дівчат, до Р., або як каже Варварка – Задрипинська, то завжди занадто обережно та відсторонено ставився до мене. Ніколи не обіймав і не цілував. Інша річ – Варварка, їй діставалися всі призи: і кращі подарунки, і таткові цьомки-бомки. Тоді в мені й зародилася підозра, що Геник – не мій батько.

      Але сентименти сентиментами: мені дуже хотілося дізнатися, де мешкав мій батько, і зустрітися з моїми родичами по його лінії. Особливо бажала побачити брата… Дивно, замість старшої сестри я завжди хотіла саме старшого брата, який би не сварився зі мною, як вона, а навпаки – захищав би. Виявляється, він завжди був десь недалеко від мене.

      На черзі – допит мами, і хай пробачить мене Варварка за це.

      4 Віта

      Лікарка-гінеколог підтвердила мої підозри, що я вагітна. Проте лише на вагітність списати ті неймовірні речі, які почали траплятися зі мною, було б для мене, мами з досвідом, щонайменше нерозумно.

      Ще до суду мене запросила на весілля своєї доньки моя давня подруга. Мого живота не було зовсім видно, я тільки трішечки набрала ваги, тож зайвих запитань мені б не ставили. Варварку я взяла з собою – нам, дівчатам, потрібно було відволіктися від тієї цистерни біди, що звалилася на плечі нашої сім’ї. Назар спочатку теж планував скласти нам компанію, проте передумав і сказав, що має чимало нагальних справ по роботі. У мене склалося враження, що він елементарно боявся власну дружину, з якою все ніяк не міг розлучитися. Цього могутнього здорованя, схоже, жахала думка відверто поговорити зі своєю так званою законною жінкою.

      Я доводилася нареченій хрещеною мамою, щоправда, досить безвідповідальною, й особливою увагою її не балувала. Щоб краще виглядати в її очах, підготувала хрещениці на весілля чудовий подарунок – перський килим, купила його в знайомих, які ще не встигли від мене відвернутися, бо до їхніх вух не дійшла інформація про мою халепу.

      Хрещениця, зовсім юне шістнадцятирічне дівчисько з незвичайним ім’ям Інеса була, як і я, вагітною. На відміну від мого, її живіт безсоромно випирав уперед, і його не могла приховати розкішна весільна сукня з тісним корсетом. Моя подруга, з таким же неординарним іменням, тільки на інший лад – Віола, бідкалася, СКАЧАТЬ