Народження Сталевого Щура. Гаррі Гаррісон

Чтение книги онлайн.

      Божевільний? Як лисиця в курнику! Я хотів зустріти справжніх злочинців, а де це найбільш імовірно, як не у в’язниці? Із низки причин залишилась одна, на якій варто було б наголосити. У в’язниці я, напевно, почуватимусь як удома, серед своїх. Буду слухати й учитися, а коли відчую, що вже достатньо, відмичка в підошві мого черевика допоможе вийти на волю. Я всміхався від щастя, реготав із радості!

      От дурень, не так сталося, як гадалося.

      Мене поголили, скупали в антисептику, видали тюремний одяг і черевики – так непрофесійно, що я мав досить часу перекласти свою відмичку та гроші. Потім взяли мої відбитки, зробили знімок сітківки ока та доправили до камери.

      Я із задоволенням відзначив, що є співкамерник. Нарешті почнеться моя освіта. Перший день кримінального життя, віднині й довіку.

      – Добридень, сер, – сказав я. – Моє ім’я Джим ді Ґріз.

      Він глянув на мене та прогарчав:

      – Стули пельку, малявко! – і продовжив чухати п’яти (саме це важливе заняття перервала моя поява).

      Урок перший. Ввічливі мовні звороти, прийняті на волі, тут не розуміють. Важке життя – сувора мова. Я насмішкувато скривився та знову озвався, цього разу набагато грубіше:

      – Сам стули пельку, містере Смердючі п’яти! Моє поганяло Джиммі. Яке твоє?

      Я не був певний щодо сленгу, бо запозичив його зі старих фільмів, але тон, очевидно, вибрав правильно, тому що цього разу привернув його увагу. Він повільно звів на мене погляд, у якому зблиснула холодна ненависть.

      – Ніхто так не говорить з Віллі Блейдом. Я тебе поріжу, недоноску. Станеш страшний як смерть. Виріжу свої ініціали на твоєму обличчі. V – Віллі.

      – W, – виправив я. – «Віллі» пишуть через W.

      Він оскаженів іще більше.

      – Я знаю, як треба писати. Я не ідіот! – Тепер він просто палав від гніву і заходився щось шукати під своїм матрацом. Потім почав чимось вимахувати переді мною. Як з’ясувалося, це було щось на кшталт ножа з гарно загостреним збоку лезом. Таке собі кишенькове знаряддя вбивства. Він однією рукою погрався ножем, востаннє гаркнув, а тоді кинувся на мене.

      Що ж, немає потреби говорити, що на володарів чорних поясів такі фокуси не діють. Я трохи відступив убік, схопив його за зап’ясток, ударив по щиколотках – від цих нехитрих прийомів він із розгону влетів головою в стіну.

      Хоробрий Віллі знепритомнів, а коли отямився, я сидів на своїх нарах і чистив нігті його ножем.

      – Моя ім’я Джим, – промовив я, огидно скривившись. – Тепер спробуй повторити – Джим.

      Він вирячився на мене, по тому його обличчя зібгалося зморшками, і мій співкамерник заплакав! Я буквально остовпів з несподіванки. Чи не сон це?

      – Усі завжди знущаються з мене. Ти не кращий. Смієшся. Забрав мій ніж. Я місяць над ним працював, заплатив десять баксів за зламане лезо…

СКАЧАТЬ