Як течія річки (збірник). Пауло Коельйо
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Як течія річки (збірник) - Пауло Коельйо страница 12

Название: Як течія річки (збірник)

Автор: Пауло Коельйо

Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»

Жанр: Зарубежная образовательная литература

Серия:

isbn: 978-966-14-9438-0, 978-966-14-8928-7, 978-85-220-1024-0, 978-966-14-9435-9, 978-966-14-9439-7, 978-966-14-9437-3

isbn:

СКАЧАТЬ Я наполягав, що хочу зробити їй подарунок, вона завагалася, але зрештою дала мені адресу монастиря.

      Наступного дня я надіслав їй одну зі своїх книжок і незабаром одержав від неї відповідь, що того ранку вона покинула каплицю, переповнена радістю, бо подружжя, яке туди ввійшло, прилучилося до поклоніння Богові й до чуда життя.

      Простота каплички, голос дівчини, ранкове світло, яке все затопило, укотре показали мені, що велич Бога виражає себе в простих речах. Якщо хтось із моїх читачів проминатиме невеличке містечко Азерекс і побачить каплицю посеред лісу, нехай зайде туди. Якщо це буде вранці, він почує, як молода дівчина славитиме Творіння своєю музикою.

      Її звуть Клавдія Кавежир, а адреса в неї така: Спільнота Нотр-Дам де л’Орор, 63850 – Оссун, Франція. Безперечно, вона буде дуже рада одержати поштову листівку.

      Озеро Диявола

      Я милуюся чудовим природним басейном поблизу села Бабінда в Австралії. До мене підходить тубільний юнак.

      – Обережно, не посковзніться, – каже він.

      Невеличке озеро оточене великими каменями, але вони залягають міцно й по них можна пройти.

      – Це місце називається Озером Диявола, – провадить хлопець. – Багато років тому Оолона, вродлива аборигенка, одружена з воїном, який жив у Бабінді, закохалася в іншого чоловіка. Вони втекли в ці гори, але чоловік Оолони наздогнав їх. Коханець утік, а Оолону чоловік убив і вкинув у ці води.

      Відтоді Оолона зваблює всіх чоловіків, які наближаються до озера, своїм утраченим коханням і душить їх у своїх водяних обіймах.

      Згодом я розпитав власника невеличкого готелю, що стоїть над Озером Диявола.

      – Це може бути й забобон, – прокоментував він. – Але за десять років тут утопилися одинадцять туристів, усі – чоловіки.

      Мрець у піжамі

      Я прочитав на порталі новин в Інтернеті: 10 червня 2004 року в місті Токіо знайшли мерця в піжамі.

      Ніби нічого дивного; на мою думку, більшість людей помирають у піжамі в таких випадках:

      • вони помирають уві сні, що є справжнім благословенням;

      • вони помирають в оточенні родичів або на лікарняному ліжку – у такому разі смерть настає не відразу, і ми маємо час підготуватися до появи «небажаної гості», як назвав смерть бразильський поет Мануел Бандейра.

      Далі в повідомленні було сказано: він помер у своєму помешканні. Проте, виключивши гіпотезу з лікарнею, ми залишаємося при думці, що він помер уві сні, не страждаючи, навіть не усвідомлюючи, що не побачить світло наступного дня.

      Але залишається ще одна можливість: напад бандита, який спричинив смерть.

      Хто знає Токіо, тому відомо, це грандіозне місто є одним із найбезпечніших місць на світі. Пригадую, як одного разу я зупинився пообідати зі своїми видавцями перед подорожжю по внутрішніх регіонах Японії, а всі наші валізи залишилися на видноті, СКАЧАТЬ