Сповідь відьом. Тінь ночі. Дебора Гаркнесс
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Сповідь відьом. Тінь ночі - Дебора Гаркнесс страница 41

СКАЧАТЬ тебе, що ми цього не потерпимо, пане Марлоу.

      – Вудсток і так вже гудів від новини про дружину Метью, – заперечив Кіт. – Ці чутки неодмінно вивели б на нас Конгрегацію. Звідки мені було знати, що Конгрегація вже тут?

      – Тепер ти просто не можеш не дозволити мені вбити його, де Клермоне. Мені вже давно страх як хочеться це зробити, – сказав Хенкок, тріснувши суглобами своїх пальців.

      – Ні, ти не можеш його вбити, – заперечив Метью, втомлено потерши рукою лоба. – Бо виникне надто багато запитань, а наразі мені забракне терпіння вигадати на них якісь переконливі відповіді. Наразі ситуація ще не вийшла за межі звичайних сільських пліток. І я впораюся з нею.

      – Ці чутки виникли в лихий час, – спокійно зазначив Гелоуглас. І справа не лише у Бервіку. Ви ж знаєте, як боялися відьом мешканці Честера. Коли ми подалися на північ до Шотландії, то застали там іще гіршу ситуацію.

      – Якщо це лихо пошириться й на південь, до Англії, то нам усім гаплик, – пообіцяв Марлоу, тицьнувши на мене пальцем.

      – Це лихо обмежиться Шотландією, – відказав Метью. – І більше ніяких відвідин села, второпав, Кіте?

      – Вона з’явилася перед Днем усіх святих, якраз тоді, коли провіщали прибуття якоїсь жахливої і потужної відьми, невже ти не розумієш? Твоя нова дружина влаштувала бурю проти короля Якова, а тепер її увагу привернула Англія. Треба доповісти Сесілу. Бо вона становить загрозу для королеви!

      – Угамуйся, Кіте, – застеріг його Генрі, смикнувши за руку.

      – Вам не заткнути мені рота! Доповідати королеві – цей мій обов’язок. Раніше ти зі мною погодився б, Генрі. Але відтоді як з’явилася відьма, все змінилося! Бо вона зачарувала кожного в цьому домі. – В очах Кіта промайнула паніка. – Ви панькаєтеся з нею, наче з сестрою. Джордж майже кохає її. Том вихваляє її кмітливий розум, а Волтер уже давно затягнув би її до ліжка, якби не Метью. Поверни її туди, де вона була раніше. Без неї нам було так добре! Ми були щасливі.

      – Метью не був щасливий. – Сердита енергія Кіта привабила до кімнати Тома.

      – Ти кажеш, що кохаєш його. – Кіт повернув до мене своє обличчя, і на ньому з’явилася благальна гримаса. – А ти знаєш насправді, хто він такий? Ти бачила, як він харчується, відчувала його жагу крові, коли поруч із ним знаходиться теплокровна істота? Ти можеш приймати Метью цілком і повністю – темну частину його душі разом із світлою, як це вдається мені? Тобі твоя магія – це розвага, а мені без нього жити важко. Коли його немає поруч, уся поезія вмить вилітає у мене з голови, і лише Метью здатен підтримувати все те добре, що є в моїй душі! Залиш його мені. Будь ласка.

      – Я не можу, – по-простому відповіла я.

      Кіт витер рукавом рота, наче цей жест міг безслідно стерти мене з лиця землі.

      – Коли решта Конгрегації дізнається про твою любов до нього…

      – Якщо моя любов до нього під забороною, то і твоя також, – перервала я Кіта. Він аж скривився. – Але ми не вибираємо, кого нам любити.

      – Іффлі та його приятелі не забаряться звинуватити СКАЧАТЬ