б її: стільки б досягла вона в ратному ремеслі і в мирних справах. Адже відомо, що не встигла вона вигнати своїх гібеллінів у такій кількості, аж вони заполонили всю Тоскану й Ломбардію, як під час війни з Ареццо і за рік до Кампальдіно гвельфи разом з тими, хто залишився, могли навербувати в місті тисячу двісті важкоозброєних вояків і дванадцять тисяч піхотинців. А потім у війні проти Філіппо Вісконті, дука Міланського, коли флорентійці мусили витрачати кошти, а не діяти оружно (зброї тоді вони не мали), вони витратили три з половиною мільйони флоринів; по завершенні війни, невдоволені умовами миру і прагнучи показати потугу свого міста, вони облягли Лукку. Ось тому я не можу збагнути, чому цей розбрат у місті не заслуговує на докладну розповідь. Якщо ж вищезгаданих славетних письмаків утримувало побоювання ущербити пам'ять тих, про кого довелося б писати, то вони схибили в цьому і лише показали, як мало знають про людське себелюбство і незмінне прагнення людей увічнити імена власні та своїх предків. Забули вони про те, що багато хто, кому не випала нагода прославити себе якоюсь доброю справою, намагалися стати відомими через речі недостойні. Не здогадалися вони також, що звершення, величні самі по собі, як, наприклад, усі діяння політичні й державні, хоч би як їх вести, хоч би до якої мети вони приводять, завше, мабуть, дають діячам більше шани, ніж хули. Взявши це до уваги, я передумав і вирішив почати свій літопис від виникнення нашого міста. І все ж, не бажаючи збиватися на манівці, я хочу докладно оповідати тільки життя нашого міста аж до MCCCCXXXIV року, а про зовнішні справи говоритиму лише остільки, оскільки це стане доконечним для розуміння справ внутрішніх. У розділах після MCCCCXXXIV року візьмуся дрібно описувати і те, і те. А для того, щоб у цій історії були зрозуміліші всі періоди, які вона зачіпає, я, перш ніж писати про Флоренцію, викладу, яким чином Італія потрапила під руку тих, хто нею тоді правив. Ці події, як усеіталійські, так і флорентійські, і складуть перші чотири книги. В першій оповідатимуться коротко речі, які мали місце в Італії по занепаду Римської імперії і до MCCCCXXXIV року. Друга охопить період від виникнення Флоренції до війни з понтифіком після вигнання дука Афінського. Третя закінчиться MCCCCXIV роком, смертю короля Неаполітанського Владислава. У четвертій ми дістанемося до MCCCCXXXIV року і, починаючи з цього періоду, розлого викладемо все, що діялося у Флоренції й за її межами аж до нинішніх часів.
Книга перша
Зміст
І. Навала варварів на Римську імперію. – II. Франки і бургунди дають ім'я Франції і Бургундії, гунни – Хунгарії, англи – Англії. – III. Вторгнення гуннів і вандалів в Італію. – IV. Королівство Теодоріха та остготів. – V. Виникнення нових мов: викликані цим великі зміни у світі. – VI. Смерть Теодоріха, через що імператор Юстиніан, запалений надією, посилає Велізарія, щоб він вигнав готів з Італії. Тотіла заволодіває майже всією Італією, але, розбитий Нарсесом, який заступив Велізарія на чолі імператорського
СКАЧАТЬ
