Покоління джинс. Втекти з СРСР. Дато Турашвили

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ завтра вранці прийти раніше?

      – Ще раніше? Раніше ще темно…

      – Поки розвидниться, зустрінемось і піднімемось на Мтацмінду [8].

      – Пішки?

      – Так… І спостерігатимемо, як сходить сонце. Хочеш?

      – Хочу, – невпевнено сказав Гега, хоча точно знав, що підніматися пішки на Мтацмінду аби побачити схід сонця насправді не має бажання.

      По вулиці проїхала перша вранішня машина і здивований водій затримав погляд на парі, яка сиділа на лавці зі спинкою.

      – Пішли, – сказала Тіна й підвелася.

      Опівдні до Геги зайшов Дато й розбудив його. Його мати дуже зраділа візиту Дато, бо Гега цілий день спав і увечері мав іти до театру, а грузинській матері й у той час було так само складно розбудити сина.

      – Вранці він ще затемна пішов, потім повернувся, випив чаю і після того спить, – сказала Дато пані Натела і посміхнулась. Мати Геги, як не дивно, вже точно знала, що її син закоханий. Вона гучно відчинила перед Дато двері до кімнати сина.

      Дато голосно й демонстративно поплескав у долоні і, коли пані Натела вийшла з кімнати, посміхаючись спитав у друга, який щойно прокинувся:

      – Ти що, закоханий, хлопче?

      – Хто тобі сказав? – Гега примружився і, потягуючись, сів.

      – «Голос Америки» вже передав, – сказав весело Дато і простягнув руку до американського прапора, який був прикріплений до стіни.

      – Завтра вранці теж мушу рано вставати.

      – Мати твоя сказала, що ти сьогодні удосвіта встав…

      – Завтра мені ще раніше доведеться вставати. До сходу сонця маємо піднятись на Мтацмінду.

      – Хочете оглянути могилу Кеке [9]?

      – Спостерігатимемо за сходом сонця.

      – Я й не звертав увагу, звідки в Тбілісі сонце сходить.

      – А на небо в Тбілісі взагалі увагу звертав?

      – Може, звертав…

      – Згадаєш, коли востаннє дивився на небо?

      – Ні…

      – Це головний мінус міст – неба не видно…

      Здивований Дато наблизився до вікна, поглянув угору, уважно подивився на небо і, посміхаючись, спитав:

      – Це вона тобі сказала?

      – Я сам здогадався. – Гега, посміхнувшись, теж підійшов до вікна.

      – Звідси неба справді не видно.

      – Тому що будівля перед нами вища за нашу.

      – А що ж робити тим, хто живе у Нью-Йорку?

      – Жив би я у Нью-Йорку, взагалі на небо не дивився б.

      – Поки доберешся до Нью-Йорка, хоча б раз приїхав би до монастиря, у суботу і Сосо з тобою поїхав би. Хоча б небо побачиш, як так хочеш. Дуже класне місце.

      – Я ж сказав, куди завтра йду. Наступного тижня поїду з вами…

      Кілька секунд обидва мовчали, після чого Дато порушив тишу, змінивши тему:

      – Міліція з якої сторони?

      – Міліція СКАЧАТЬ