Рукопис, знайдений в Аккрі. Пауло Коельйо

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ й повернутися до світла, яке світить крізь отвір над їхніми головами.

      І хай будуть благословенні ті, хто каже: «Я не маю мужності».

      Бо вони розуміють, що провина не в інших. Бо рано чи пізно вони віднайдуть віру, необхідну для того, щоб кинути виклик самотності та її таємницям.

* * *

      А для тих, хто не дозволяє самотності себе залякати й кому вона відкриває свої таємниці, усе має зовсім інший смак.

      У самотності вони відкриють любов, яка може прийти непомітно. У самотності вони зрозуміють і стануть шанувати любов, яка їх покинула.

      У самотності вони зможуть вирішити, чи є сенс просити, щоб вона повернулася, чи ліпше погодитися на те, щоб обоє обрали для себе новий шлях.

      У самотності вони навчаться розуміти, що сказане «ні» не завжди означає відсутність великодушності, а сказане «так» не обов’язково свідчить про шляхетну доброту.

      І ті, хто перебуває в цю мить наодинці з собою, ніколи не дозволять, щоб їх налякали слова демона, який каже: «Ви втрачаєте час».

      Або ще брутальніші слова найголовнішого демона: «Ви не потрібні нікому».

      Божественна Енергія слухає нас, коли ми розмовляємо з іншими, але вона також слухає нас, коли ми нічого не кажемо, перебуваємо в мовчанці, прийнявши самотність як благословення.

      У цю мить її світло осяває все, що перебуває навколо нас і дозволяє нам побачити, наскільки ми потрібні, наскільки наша присутність на землі допомагає їй у її роботі.

      І коли ми досягаємо цієї гармонії, то здобуваємо більше, ніж просимо.

* * *

      А тим, хто почуває себе пригніченим самотністю, треба нагадати: у найважливіші моменти нашого життя ми завжди почуваємо себе самотніми.

      Щось подібне відбувається з дитиною, яка виходить із лона жінки; незалежно від того, скільки людей оточують її при народженні, лише від неї залежить остаточне рішення увійти в життя.

      Те саме відбувається з художником, коли він створює картину: щоб його праця справді дарувала добро, йому треба бути спокійним і слухати лише мову янголів.

      Так само одного дня ми зустрічаємося зі смертю, нашою Небажаною Гостею: ми самотні в найважливішу і в найстрашнішу хвилину нашого існування.

      Отже, якщо Любов – стан божественний, то самотність – стан людський. Й обидва співіснують без конфліктів у тих, котрі розуміють чудо життя.

* * *

      Хлопець, якому наказали втікати від нападників, роздер на собі одяг і сказав:

      – Моє місто вважає мене неспроможним битися. З мене немає користі.

* * *

      І Копта йому відповів:

      – Деякі люди кажуть: «Я неспроможний домогтися любові інших». Але любов, на яку немає відповіді, завжди зберігає надію, що одного дня її приймуть.

      Інші люди пишуть у своїх щоденниках: «Мій геній не визнають, мій талант не цінують, мої мрії ніхто не шанує». Але навіть СКАЧАТЬ