Розрив. Як я став «націонал-фашистом», покинув дружину та сімох дітей. Антін Мухарський
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Розрив. Як я став «націонал-фашистом», покинув дружину та сімох дітей - Антін Мухарський страница 19

СКАЧАТЬ ще вона завжди права – кацапська баба, а навіть якщо не права, то все одно права, бо «я же – женщіна». А ще, не дай Боже, – мати, то все – ховайся. Материнство для кацапської баби – свідоцтво її біологічної повноцінності. Як для кацапа у тюрмі відсидіти чи в армії відслужити, так для кацапки – «дєтєй нарожать». Дарма, що ростуть забиті й недокохані, хоча пристойно вдягнуті й до школи споряджені. «А хулє, я ж їх абєспєчіваю!». Сидить кацапська баба у Фейсбуці чи по телефону балакає – кістки всьому світові перемиває, бо тільки у лайці, брехні та словоблудді щасливою робиться і значущість свою відчуває тільки тоді, як притопить когось чи з лайном змішає.

      Цілі армії невдоволених, хижих, заздрісних кацапських баб позасідали в редакціях бульварних видань та таблоїдних сайтів, чигаючи на поживу: кого б заклювати, кому б на голову помиї вилити, а кого й заживо зжерти. Варяться у цих міазмах, тхнуть, старіють, роблять собі підтяжки, накачують губи силіконом. І ото сидить собі самотня кацапська баба перед телевізором, шостим чоловіком покинута, дітьми забута, і дивиться чергове шоу «Як вийти заміж» чи «Битва екстрасенсів». Гине, шкарубне від злості й люті, що зсередини її мов пекельний вогонь спопеляють. Типова відьма – кацапська баба. А поруч із нею розбите корито.

      – Ось чому я й досі не одружений, – каже Орест зітхаючи, – бо не знайшов того єдиного кохання, але вірю, знаю, що зустріну ще дівчину своєї мрії, отаку, як у наступній пісні, що її ми присвячуємо українським жінкам: нашим берегиням, нашим янголам-охоронцям. Мамам, дружинам, сестрам, донькам, які завжди поруч у найважчі моменти. У горі й у радості, у мирі і війні, у скорботі й тріумфі. Дякуємо вам, наші єдині, вірні, милі та прекрасні, за те, що ви – не кацапські баби. Ми вас любимо!

      Орест співає на мотив «Катюші»:

      Розквітли бузок і черемшина,

      Поспішали хлопці та й на плай.

      Їх збирала у похід Дарина

      Захищати рідний отчий край.

      Виряджала, пісню заспівала

      Про дружину вірну, молоду

      Та й про клятву, чинну до загину,

      Боронити землю дорогу.

      Ой, співа-співаночко дівоча,

      Ти полинь за соколом услід,

      І бійцю в Капатах проти ночі

      Від Дарусі передай привіт!

      Хай він вірить в українську долю,

      Хай він друзів пильно стереже,

      Хай він правду боронить і волю,

      А любов Даруся збереже.

* * *

      – Та вона ж у тебе кацапка! Типова кацапка…

      – Не кажи так, друже, вона все ж таки мати моїх дітей…

      – Добре, вибач. А боляче робить, бо любить.

      – Та ну її на хєр, таку любов! У мене вже серце не витримує від її «обіймів».

      – Так, а якого хуя одружувався?

      – Дитину хотів зберегти. Ну і любив її страшенно. Красива вона, зараза… Очей не відвести. Таке, знаєш, кохання-пристрасть, що вбиває. І наче бували у нас непогані часи, але сказати, що жили «душа в душу», – СКАЧАТЬ