Название: Війни художників
Автор: Станіслав Стеценко
Издательство: ""Издательство Фолио""
Жанр: Историческая литература
isbn: 978-966-03-7380-8
isbn:
Цілком таємно.
ІНО НКВС
З особової справи працівника ІНО НКВС
Іспанець. Член Компартії Іспанії. Народився в Барселоні. Завербований НКВС СРСР за допомогою своєї матері Марії Карідад, працівника ІНО НКВС. З січня 1939 року знаходиться у підпорядкуванні Н. І. Ейтінгона. Працює в Мехіко як канадський бізнесмен.
У вересні 1939 року Рамон Меркадер переправився в США, у місто Нью-Йорк й зблизився із Сільвією Агелоф, що входила в оточення Троцького. У жовтні того ж року Меркадер перебрався в Мехіко, де Троцький проживав зі своєю родиною, пояснюючи це нібито справами фірми, і переконав Агелоф переїхати до нього.
– Я гарантую: протягом місяця все станеться, – запевнив Берія. – Операцією займається наш резидент в Іспанії – Ейтінгон.
– А-а. Цей, як його… нагадай – Ісак? – Сталін звів погляд на Берію.
– Наум Ісакович, товаришу Сталін, – швидко відповів той.
– Скрізь жидва, – поморщився, немов від зубного болю, генсек. – Скрізь!
– Можна замінити.
– Ні, – Сталін заперечливо підняв руку з люлькою. – Якщо провалить справу по Троцькому, ми його просто розстріляємо. Якщо виконає, стане Героєм Радянського Союзу, незважаючи ні на що. Це надважливе завдання. Завдання завдань! Яким чином він наблизиться до Троцького?
– Меркадер закохав у себе Сільвію Агелоф, що дружить із родиною Троцьких.
– Топче її? – питально, з єхидною посмішкою позирнув на Берію Сталін.
– Вона вже другий тиждень живе в його квартирі в Мехіко. Щодо інтимних справ, тут Меркадер неперевершений! Ми вже не раз використовували його в якості повії. Агелоф закохана в нього і готова заради нього дияволу душу продати, – демонстрував ґрунтовне володіння ситуацією Берія.
– Чудово, – Сталін посміхнувся. Його очі загорілися. – Хай пускає їй пил в очі. Багатий бізнесмен. Гарна машина. Ресторани, театри. Щоб її життя було святом. Грошей цьому Меркадеру не шкодувати! Зрозумів?
– Так точно, товаришу Сталін!
– Він уже був у Троцького?
– Був двічі разом із цією, Агелоф. Троцькому він сподобався. Щойно він потрапить до Троцького без свідків, відразу вб’є його.
– Добре. Йди. У твоїх руках долі двох майбутніх героїв – Ісака Ейтінгона і цього, як його… Гущенка.
– Наума Ейтінгона.
– Не має значення. Провалиш операцію – начувайся! Поки що все, вийди в приймальню і зачекай.
Сталін підняв трубку зв’язку з Поскрьобишевим:
– Молотова до мене. Швидко! І нехай візьме шифротелеграму Майського.
20 березня 1940 року, 15 год. 59 хв
Москва, Кремль
Головний годинник повільно почав віддзвонювати «Інтернаціонал». «“Боже царя храни”, здається, звучало мелодичніше», – подумав Сталін. Він від природи мав гарний слух. СКАЧАТЬ