Час Ліліт. Сергій Лобода

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ манів, кіносценаріїв, п'єс, пісенної лірики та творів для дітей «Коронація слова» був заснований за підтримки бренда найпопулярнішого українського шоколаду «Корона». Головна мета конкурсу – сприяння розвитку новітньої української культури.

      Література, кіно і театр обрані не випадково, адже саме ці жанри є стратегічними жанрами культури, що формують і визначають зрілість нації.

      Метою конкурсу та його завданням є пошук нових імен, видання найкращих романів, стимулювання й підтримка сучасного літературного процесу, кіно й театру, і як наслідок – наповнення українського ринку повнокровною конкурентоспроможною літературою, а кіно й театру – якісними українськими фільмами й п'єсами.

      koronatsiya.com

      Світло і морок стародавньої легенди

      Неоднозначні образи біблійних героїнь: Єви, Даліли, Юдіт, Саломеї, Марії Магдалини, – з давніх-давен бентежили уяву письменників, композиторів, художників, які прагнули збагнути загадку жіночої душі. Серед цих образів – рудоволоса Ліліт, перша дружина Адама, прекрасна, непокірна, наділена демонічними чарами. Саме ім'я бунтівниці було викреслене з історії, приречене на забуття. Однак таємниче обличчя Ліліт раз у раз виринає у творах Анатоля Франса, Редьярда Кіплінґа, Марини Цвєтаєвої, Максиміліана Волошина, Володимира Набокова…

      Її постать не залишила байдужим сучасного українського прозаїка Сергія Лободу, відомого своїм інтересом до магії, містичних і темних сторін буття людини. У новому романі «Час Ліліт» він майстерно перекидає місток від світу старовинних міфів і легенд до сьогодення. Рукопис твору, поданий на конкурс «Коронація слова» 2013 року, не загубився серед інших текстів, привернувши увагу журі сміливістю розкриття філософських, релігійних, моральних проблем, химерним візерунком біблійних і апокрифічних образів, який обрамлює сюжетну лінію.

      Автор запросив нас у подорож, сповнену ризикованих пригод і несподіваних збігів, подорож світом непізнаного, тим, що далеко не завжди піддається раціоналістичному поясненню. Герой роману – перспективний науковець-медик Єгор Васильович Дорн – уже не перший рік б'ється над проблемою СРДС – синдрому раптової дитячої смертності. Здавалося б, розгадка її вже близько – і скоро можна буде святкувати перемогу… Утім, логіка фатуму непідвладна людському розуму. Раптово життя Єгора пішло шкереберть. Результати багаторічних спостережень виявилися сфальсифікованими, і через конфлікт із директором науково-дослідного інституту він змушений покинути роботу й налагоджене столичне життя. Містика переслідує героя на кожному кроці. Із небуття виринає загиблий друг. На вулиці думки Єгора вголос промовляє таємнича рудоволоса жінка, яка з'явилася нізвідки і зникла в нікуди…

      Сюжетна напруга стискається до краю. Із завмиранням серця ми спостерігаємо, як над світом розкручується велетенська спіраль Смерті, зловісною тінню зависаючи над Україною, втягуючи в себе і дорослих, і безвинних немовлят.

      Події, описані в містичному трилері «Час Ліліт», концентруються довкола одвічних питань: чи має людина свободу вибору або її життя визначене наперед; яке начало переважає в людині – янгольське чи демонічне. Свою відповідь на них змушені давати всі без винятку герої роману – і Єгор, і його колега Ольга, і відлюдник Чеслав, і старенька бабуся Рая, і сільська жіночка Валя, чиї долі загадково сплелися в непростий клубок. Це світ звичайних українців, які закохуються, народжують дітей, страждають, втрачають близьких і рідних. Засліплені істоти, які не знають, що їм готує майбутнє, які не спроможні засвоїти уроки минулого й передбачити бодай найменші наслідки своїх учинків. Хто з них здатний пізнати Істину і витримати її вагу?

      Роман «Час Ліліт» у котре доводить, що архаїчні міфи й легенди дивовижним чином впливають на життя сучасної людини. Із часів Адама, Єви і Ліліт минули тисячоліття, проте чоловіки й жінки так само, як і тоді, вагаються між Добром і Злом і прагнуть осягнути таємницю Життя і Смерті. Сергій Лобода пропонує нам складне читання, сповнене глибоких рефлексій, часом болючих і гірких. Однак разом із тим автор залишає нам надію, що смертну і слабку істоту здатне оборонити світло Добра і Любові.

      Софія Філоненко, кандидат філологічних наук

      Сергій Лобода

      Час Ліліт

      Бо не розумію, що роблю:

      тому що не те роблю, що хочу, а що ненавиджу, те роблю.

      Якщо ж роблю те, чого не хочу, то згоджуюсь із Законом,

      що він добрий, а тому вже не я це роблю, але гріх,

      що в мені живе.

Рим. 7:15—17

      У прочинені двері боксу прослизнула жіноча тінь і торкнулася холодного скла прозорої стіни. У боксі було десять інкубаторів, у кожному лежала дитина. Жінка задумливим поглядом обвела сонне дитяче царство. Підійшла до одного з немовлят, з кирпатим носиком і маленькою родимкою на правій щоці, зупинилася, СКАЧАТЬ