Леопард. Ю Несбьо

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ прощання батько повторив:

      – Усе, про що вона просила. – І прошепотів: – Окрім одного.

      Поки медсестра вела Харрі до кімнати, де зберігали речі пацієнтів, вона сказала, що з ним бажає поговорити лікар. Знайшовши ключі у валізі, Харрі постукав у двері, які показала йому медсестра.

      Лікар кивнув на стілець, пропонуючи сісти. А сам відхилився на спинку крісла, склавши долоні дашком.

      – Добре, що ви повернулися додому. Ми шукали вас.

      – Знаю.

      – Рак поширився.

      Харрі кивнув. Хтось колись казав, що розростання – це найперша ознака ракових клітин.

      Лікар пильно, ніби вивчаючи його, подивився на Харрі, наче розмірковував, чи варто продовжувати.

      – Гаразд, – мовив Харрі.

      – Себто?

      – Я готовий почути все.

      – Нині ми вже зазвичай не кажемо, скільки лишилось нашому пацієнтові. Трапляються медичні помилки, та й загалом знати це дуже важко. Але за теперішніх обставин, гадаю, вам варто знати, що він уже пережив те, що йому відведено.

      Харрі кивнув головою. Визирнув у вікно. Туман унизу досі був щільний.

      – Маєте мобільний, щоб ми могли знайти вас, коли щось трапиться?

      Харрі похитав головою. Унизу, з туману, почулася сирена. Чи йому вчувається?

      – Може, хоч скажете, хто б вам міг повідомити?

      Харрі знову похитав головою.

      – Не турбуйтеся. Я телефонуватиму й щодня навідуватиму його. Гаразд?

      Лікар кивнув і глянув услід Харрі, коли той зірвався з місця й кинувся до виходу.

      Коли Харрі дістався до Фрогнер-парку, вже була дев’ята. Власне паркова територія – півтисячі квадратних кілометрів, але басейн займає лише незначну частину парку й обнесений парканом, тому поліції неважко було відгородити місце злочину. Вони лише обнесли стрічкою паркан і всадили поліцейського біля входу, де зазвичай продають квитки у басейн. Зграя стерв’ятників, кримінальних репортерів, уже злетілася й клекотала біля воріт, жадаючи лише одного: поглянути на тіло. Депутат стортингу, як не крути, тож громадськість має право побачити такий знаний труп. У «Кафепікені» Харрі взяв чашечку «американо». Столики у них стояли на вулиці упродовж лютого, тож Харрі, вмостившись, запалив цигарку й став роздивлятися натовп біля входу в басейн.

      На стілець поряд опустився якийсь добродій.

      – Невже Харрі Холе власною персоною? Де ж це ви пропали?

      Харрі звів очі. Рогер Єндем, кримінальний репортер з «Афтенпостен», теж запалив цигарку й махнув рукою у бік Фрогнер-парку:

– Нарешті Маріт Ульсен отримала бажане. До восьмої вечора вона стане зіркою. Повіситися на вишці для стрибків у парку Фрогнер. Good career move [33]. – Він обернувся до Харрі й скривився. – А що з вашою вилицею? Маєте кепський вигляд.

      Харрі нічого не відповів. Сьорбав каву, не збираючись порушувати ніякову паузу. Сподівався, на жаль, марно, що журналіст второпає: його СКАЧАТЬ