Таргани. Ю Несбьо

Чтение книги онлайн.

      Харрі сидів на стільці біля дверей тісної соціальної квартири в районі Соґн. Сестра, притулившись біля вікна й дивлячись на сніжинки, що кружляли в світлі вуличного ліхтаря, кілька разів шмигнула носом. А оскільки сиділа вона спиною до Харрі, то він не міг зрозуміти, чи це застуда, чи їй сумно від близького розставання. Сестра жила тут уже два роки і добре давала собі раду. Після того, що з нею сталося – зґвалтування й аборт, – Харрі, взявши із собою дещо з одягу й туалетне приладдя, перебрався до її оселі. Пробув він там лише кілька днів, а потім вона заявила йому, що досить. Вона вже доросла.

      – Я скоро повернуся, Сестреня.

      – А коли?

      Вона сиділа близько до шибки, і щоразу, коли вона говорила, на ній з’являлася матова пляма. Харрі сів позаду неї й поклав їй руку на спину. Вловив тремтіння й зрозумів, що сестра ось-ось заплаче.

      – Щойно впіймаю цих поганців. Тоді одразу ж повернуся.

      – Це…

      – Ні, це не він. Про нього я подбаю потім. Ти говорила сьогодні з татом?

      Вона хитнула головою. Харрі зітхнув.

      – Якщо він не подзвонить тобі, подзвони йому сама, прошу тебе. Ти можеш зробити це для мене, Сестреня?

      – Тато ніколи не розмовляє, – прошепотіла вона.

      – Таткові погано, тому що померла мама.

      – Але це було так давно.

      – От і настав час змусити його знову розмовляти, Сестреня, і ти маєш мені в цьому допомогти. Допоможеш? Правда?

      Вона повернулася до нього, не говорячи ні слова, обійняла його й сховала обличчя в нього на шиї.

      Він погладив її по голові, відчуваючи, як сорочка стає вологою від її сліз.