Пентаграма. Ю Несбьо

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ сиділи у вітальні на четвертому поверсі, під мансардою. На перший погляд могло здатися, що хазяїн тут саме Харрі: він поважно розсівся в одному з крісел, а його співрозмовники, неприродно випроставши спини, примостилися на краєчку канапи.

      Харрі подумав, дивлячись на них, що ця пара якась непарна. Так, обом за тридцять. Але Андерс Нюгорд був сухорлявим і жилавим, як марафонець. Відпрасована блакитна сорочка, коротке волосся, акуратна ділова зачіска, тонкі губи, нервові рухи. І хоча обличчя його було відкритим і дитячим – можна сказати, безневинним, – від власника його віяло аскетичною суворістю. А у Вібекке Кнутсен на щоках весело грали ямочки, її пишні форми підкреслював обтислий леопардовий топ. Зморшки навколо губ свідчили про багато сигарет, а зморшки біля очей – про часті усмішки.

      – Чим вона займалася? – запитав Харрі.

      Вібекке подивилася на співмешканця, але він не відповів, і вона заговорила знову:

      – Наскільки мені відомо, вона працювала в рекламному агентстві. Дизайнером. Чи на зразок того.

      – На зразок того, – повторив Харрі та з байдужим виглядом зробив запис у своєму блокноті.

      Це був прийом, яким він завжди користувався в розмові зі свідками. Не дивися на них, і вони почуватимуться більш розкутими. Покажи, ніби їх свідчення тебе не вражають, і вони обов’язково захочуть розповісти що-небудь цікаве. Треба було йому йти в журналісти. Як йому здавалося, журналісти більш терпимі до тих, хто з’являється на роботу в п’яному стані.

      – У неї був жених?

      Вібекке похитала головою.

      – Коханці?

      Вібекке нервово засміялась і знову поглянула на свого співмешканця.

      – Ми ж не підслуховуємо під дверима, – вирішив раптом втрутитись Андерс Нюгорд. – Думаєте, вбивця – коханець?

      – Не знаю поки що, – відповів Харрі.

      – Та це-то зрозуміло!

      Харрі відчув у його голосі роздратування.

      – Ми тут живемо, і нам би не зашкодило знати вашу думку про те, що тут відбувається. Це схоже на побутове вбивство? Чи, можливо, у нас тут в окрузі розгулює маніяк? – підвищив голос Андерс.

      – Можливо, у вас тут в окрузі розгулює маніяк. – Харрі відклав ручку і подивився на співрозмовників.

      Він помітив, як здригнулася Вібекке Кнутсен, але увагу свою зосередив на Андерсі Нюгорді.

      Коли людям страшно, їх легше розсердити – матеріал першого курсу поліцейської академії. Тому не варто без потреби нервувати переляканих. Але Харрі зробив із правила абсолютно інший висновок. Куди корисніше їх дратувати. Розсерджені часто говорять не те, що думають. Вірніше, не те, що думали сказати.

      Андерс подивився на нього очима, що нічого не виражають.

      – Але найімовірніше: вбивця – саме її залицяльник, – додав Харрі. – Жених, коханець або хтось, із ким у неї були стосунки, які вона припинила.

      – Чому ви так думаєте? – Андерс Нюгорд обійняв Вібекке за плече.

      Це мало кумедний вигляд, тому що рука у нього була коротка, а її плечі досить широкі.

      Харрі СКАЧАТЬ