Спаситель. Ю Несбьо

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      – Він божеволіє від тебе, ти ж знаєш сама.

      – Це твоя така думка.

      – А ти недолюблюєш його.

      – Неправда!

      – Чому ж ти завжди напружуєшся, коли я згадую його ім’я?

      Вона голосно засміялася. Мабуть, через щось у Бронксі. Чи то у Квінзі.

      – Чи ти замовив столик у ресторані? – спитала вона.

      – Замовив.

      Усміхаючись, вона стиснула його руку. А тоді насупилась:

      – Я міркувала. А що як нас хтось побачить?

      – З Армії? Навіть мови бути не може.

      – А втім, якщо побачать?

      Юн змовчав.

      – Може, вже час розповісти про нас?

      – Не знаю. Чи не краще не поспішати? Допоки не переконаємось…

      – А ти ще не переконався, Юне?

      Відсунувши її руку, він здивовано глянув на жінку:

      – Послухай-но, адже ж ти чудово знаєш, що я кохаю тебе більше всього на світі. Річ не в тім.

      – А у чому ж?

      – Ти не знаєш, який Роберт, Теа.

      Вона криво усміхнулась:

      – Я знаю його з дитинства, Юне.

      Він відвернувся.

      – От тільки одного не знаєш. Гадки не маєш, який він, коли лютий. Геть інша людина, він у батька пішов. Він може бути небезпечним, Теа.

      Вона прихилила голову до стіни й мовчки дивилася перед собою.

      – Пропоную не поспішати. – Юн потер руки. – Адже треба не скидати з рахунків і твого брата.

      – Рікарда?

      – Що скаже він, дізнавшись, що його кровна сестра заручилася саме зі мною й саме зараз?

      – Ось у тебе що на думці. Через те, що ви суперники й обидва є претендентами на посаду управляючого?

      – Ти ж чудово знаєш, що для Керівної ради конче важливим є те, щоб офіцери на керівних посадах мали гідного наступника. Цілком зрозуміло, що для мене тактично дуже грамотно оголосити про одруження з Теа Нільсен, дочкою Франка Нільсена, правої руки командувача. Але чи правильно це з етичного боку?

      Теа прикусила верхню губу:

      – А чому власне вам з Рікардом так важить ця посада?

      Юн знизав плечима.

      – Армія заплатила нам обом за навчання в Офіцерському училищі, а потім за чотири роки вивчення економіки у Комерційному інституті. Рікард, певно, міркує так само, як і я: ми мусимо висунути свої кандидатури, коли в Армії є посада, яка відповідає нашій кваліфікації.

      – Може, жоден з вас її не отримає? Тато каже, що в Армії ще не було управляючого, молодшого за тридцять п’ять.

      – Знаю. – Юн зітхнув. – Нікому не кажи, але мені буде легше, коли посаду обійме Рікард.

      – Легше? Але ж ти більш як рік відповідав за все майно Армії, яке винаймалося в Осло.

      – Саме так. Але ж головний управляючий відповідає за всю Норвегію, Ісландію та Фарери. Чи знаєш ти, що лише у самій Норвегії Армія має двісті СКАЧАТЬ