Мільйон на трьох. Сергій Радкевич

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      Хлопець заворушився, застогнав, потім ледь чутно сказав:

      – Так. Усе в порядку.

      – Ну ось і чудово. – радісно підсумував Сєдаков. – Ідіть додому, відпочивайте.

      Співчутливо поглядаючи на Лесика, Тетяна нарешті зрушила з місця. Вона відчинила двері і готова вже була випаруватися, але тут Олексій, націливши пістолет, зупинив її:

      – І ще таку річ хотів би вам нагадати. – щоб жінка ще тут бува не впісялася, після того як вона зупинилася, бандюкович відразу ж підвів пістолет до стелі. – Ніякої міліції. І не думайте викликати ментів, бо наробиш шкоди лише оцьому «геркулесові». – Сєдаков кивнув головою на Лесика, який досі лежав на підлозі і помутнілими від болю очима споглядав звідти за тим що відбувається.

      – Оця стрілялка належить йому. – Сєдаков ще раз кивнув на хлопця. – Він мені погрожував. Ото, щоб не викликати ментів, суто по чоловічому вирішив відівчити цього покидька від розмахування зброєю. Чи не правда? – звернувся він до Лесика щоб той підтвердив його слова.

      Хлопець нарешті почав поволі підводитися.

      – Таню, дякую за турботу. – мовив Лесик, у муках видавлюючи з себе кожне слово. – Я сам якось розберуся. Дякую.

      Тетяна з жалем іще раз глянула на потерпілого сусіда, потім перевела погляд на Сєдакова і перед тим як покинути квартиру, звертаючись до нього сказала:

      – Будьте акуратнішими у своїх «чоловічих розмовах». А то так людину можна калікою зробити.

      – Ти чув що тобі люди кажуть? – сидячи на підлозі, перепитав Лесик після того як двері за сусідкою зачинилися.

      – Стули пику. – проричав Сєдаков і ногою зацідив хлопцеві у обличчя.

      За мить до удару Лесик заплющив очі. Як не дивно, але цього разу болю не було. Лише суцільна темрява. Він відчув як зуби посипались на підлогу. Перед очима усе попливло. Спочатку у розмитому зображенні підлога і стеля помінялися місцями. А потім картинка взагалі зникла.

      Розділ 3

      Гарник був впевнений у тому, що Лесик стане третім у тій «золотій справі», яку він задумав. Був впевнений у цьому майже на сто відсотків, однак аж ніяк не сподівався, що товариш, взявши на роздуми два дні, уже через три години зателефонує і погодиться на його пропозицію.

      День добігав до свого завершення. Зустрічатися сьогодні уже не було сенсу. Гарник запропонував розмову відкласти на завтра. Тим паче, що усі деталі плану у нього іще не були готові. Він розраховував відшліфувати найдрібніші моменти за той час поки Лесик буде думати. А оскільки товариш уже прийняв таке потрібне рішення, тоді за сьогоднішню ніч потрібно буде продумати усі найменші нюанси свого плану ідеального пограбування, щоб завтра його представити перед товаришами.

      Однак Лесик почав дивувати:

      – Я завтра не можу. Давай сьогодні.

      Гарник запідозрив щось неладне, але погодився – сьогодні так сьогодні. СКАЧАТЬ