Мільйон на трьох. Сергій Радкевич

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ видався гордим. – заявив Гарник. – доведеться змінити тактику.

      – І що ти плануєш робити?

      – Зараз побачиш.

      Хлопці вийшли на вулицю. За рогом будівлі на них чекав Лесик, який від нетерплячки переминався з ноги на ногу. Петро зустрів друзів запитанням:

      – Ну що, пістолет забрали?

      Поки Гарник над чимось міркував, паузою вирішив скористатися Каратаєв:

      – Сєдаков не захотів говорити з Степаном. Можна сказати, навіть виставив його за двері.

      Така тріскотня у виконанні Вадима, Гарника трішки роздратувала. Ще більше його нерви лоскотала крива скептична посмішка, яка з’явилася на побитих губах Лесика.

      – Сєдаков не такий лох як наш Лесик. – сердито повідомив Степан і далі звернувся до винуватця усієї цієї катавасії. – Ти знаєш на якому автомобілі він їздить?

      – Хто він? Сєдаков? – Лесик вирішив уточнити про кого йдеться.

      – Ну, не папа римський. – огризнувся Гарник. – Так ти знаєш на якому кориті ця гнида повзає по Тернополю?

      – У нього не корито. Він має круту «беху» зеленого кольору.

      – Ходи глянеш біля «Трьох валетів» і покажеш його БМВ.

      – Що ти задумав? – вибухнув Лесик. – Тільки не кажи що ти хочеш взятися за старе і вкрасти його машину?

      – Покажи його «беху» і зараз усе побачиш. – Гарник уже поглядом сам шукав зелений БМВ.

      Автомобіль Сєдакова хлопці знайшли неподалік від бару. Троє осіб, які тусуються біля легкової машини, відразу ж привертають надмірну увагу перехожих.

      – Постійте на атасі. – попросив Гарник у своїх друзів лише задля того, аби вони не створювали ілюзію натовпу. – А я піду зроблю йому невеличкий сюрприз.

      Лесик і Каратаєв залишилися осторонь на тротуарі. Гарник трохи покрутився біля машини Сєдакова і дочекавшись слушного моменту зайнявся переднім лівим колесом. Степан був спеціалістом в автомобільних справах. Для здійснення задуманого йому довго вовтузитись не довелося. Спочатку швидко і вправно відкрутив ковпачок, потім так же вправно трішки попустив золотник. Почувши, як тихенько шипить повітря, Степан повернувся до своїх друзів. Усю цю справу він виконав, хоч і швидко, але обережно, щоб не спрацювала сигналізація.

      Колесо повільно почало спускати. Гарник не відкрутив повністю золотника, бо шипіння повітря могло б привернути увагу перехожих чи навіть того ж Сєдакова, якби він зараз вийшов з бару. А так, тихенько, але впевнено колесо присідало.

      – Що ти задумав? – в один голос поцікавилися Лесик і Каратаєв.

      – Зараз усе побачите.

      Хвилин через десять колесо було повністю спущене. Гарник повернувся до автомобіля, дотягнув золотник, потім закрутив ковпачок і після цього із задоволенням витер руки.

      – І що далі? – поцікавився Каратаєв, коли Степан знову повернувся до своїх друзів. – Ми ж не можемо читати твої думки?

      – А СКАЧАТЬ