Далекий простір. Ярослав Мельник

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ хвилі.

      – Я вас упізнав, – почув він голос, щойно завернув за ріг залізобетонного блоку вуличного самоврядування. – Ідіть сюди.

      І чиясь рука потягнула його вбік, до бар’єра естакади.

      – Тут нам ніхто не заважатиме.

      Габр прислухався: у його близькому просторі знаходився якийсь літній чоловік. Від нього пахло недоглянутістю і характерним для квадрату 4-Б дезінфікуючим присмаком.

      – Ви живете в 4-Б? – запитав Габр.

      – Так, чорт забирай, – сказав чоловік. – Я живу в цій смердючій дірі. Від мене тхне, як від дохлятини.

      – Ні, – заперечив Габр.

      – Ну, годі про це. У мене обмаль часу. Мої друзі з Міністерства контролю звідомили мене, що до них нарешті надійшла людина з психозом далекого простору. Це ви.

      – Так. А хто ви?

      – Слухай, – перейшов він знову на «ти». – Мені сказали, що ти ще молодий. А мені вісімдесят. Я дохлий і лисий. Я живу в трущобах.

      – Хіба вас не утримує Головне Управління Соціального Захисту? – перебив його Габр.

      – Послухай, ти був коли-небудь у квадраті 4-Б?

      – Лише раз. Нам розповідали, як ви живете.

      – Розповідали! – злісно засміявся незнайомець. – А що ти бачив? Га?

      – Що таке «бачив»? – не зрозумів Габр.

      – Бачив, чорт забирай!

      Чоловік замовк.

      – Ви всі барани, – мовив він нарешті. – Стадо баранів. Я це завжди говорив.

      – Я вас не розумію.

      – Чорт візьми! – вилаявся чоловік. – Слухай мене уважно: я був такий же ідіот, як і ти, півстоліття тому. У мене теж був психоз далекого простору.

      – У вас теж?! – вигукнув Габр.

      – Так, чорт візьми. Я, як і ти, пішов до цих негідників у Міністерство контролю, бо злякався, тому що не було кому пояснити.

      – І що?

      – Чорт візьми, вони мені вдягли на очі ці сковорідки.

      – Пломби?

      – Так, чорт забирай. І потім півроку глушили мені мозок біцефрасолом.

      – Але ви ж звільнилися від галюцинацій?

      – Так, хлопче, так. Але, думаєш, я зміг жити, як усі? Хто раз із цим зіткнувся, тому назад шляху нема, зрозумів? Він не зможе повернутися до себе.

      – Який жах, – сказав Габр.

      – Ти ні хріна не зрозумів. Слухай мене уважно, хлопче. Тільки не звихнися від почутого…

      Габр повертався до себе приголомшений. Він двічі переплутав напрямок і змушений був шукати телеметричний орієнтир, щоби дізнатися, де він знаходиться. Тільки через три години він повернувся додому і замкнувся.

      Із щоденника Габра

      2136 день 8-го сектора 17-го числення. Невже це правда, те, що я почув?..

      Що мені робити?

      Із листа Ліоз

СКАЧАТЬ